Зустріч контактної групи, яка повинна була відбутися в середу на цьому тижні, буде проведена в четвер у форматі відеоконференції через пандемію коронавірусу.
У режимі відеозв’язку у вівторок і середу на цьому тижні працювали і підгрупи по економіці, безпеці і гуманітарних питань.
Новини, пов’язані з поширенням нового коронавірусу, відсунули на другий план всі інші світові події. Тим часом майбутнє чергове засідання контактної групи було покликане стати свого роду поворотним моментом в переговорному процесі.
На минулій зустрічі мінської групи 11 березня, учасниками якої вперше стали глава офісу президента України Андрій Єрмак і заступник керівника адміністрації президента РФ Дмитро Козак, вдалося “принципово попередньо” узгодити з українською стороною створення так званого нового механізму врегулювання. Як заявив Козак за підсумками засідання, мова йде про формування нового органу – консультативної ради, який повинен стати “діалоговим майданчиком за участю країн” нормандського формату “і сторін конфлікту”.
Це повідомлення було схоже на сенсації. У самопроголошених Донецькій і Луганській народних республіках нову домовленість сприйняли як згоду Києва на прямий діалог – те, чого не вдавалося домогтися протягом усього періоду врегулювання конфлікту. Подробиць Козак не повідомив, відзначивши лише, що “дуже сподівається”, що остаточне рішення буде прийнято на наступному засіданні контактної групи.
Всі деталі повинні були обговорюватися в рамках політичної підгрупи. Але саме вона на цей раз зібратися не змогла. Як повідомив представник ЛНР Родіон Мірошник, це сталося “з причин, пов’язаних зі станом здоров’я” української делегації. “Про це і в такому формулюванні інших учасників відеоконференції повідомив представник ОБСЄ”, – уточнив Мірошник в Telegram-каналі.
Зрив засідання робочої підгрупи з такої причини стався, здається, вперше за весь час переговорів. Чи пов’язаний він з хвилею епідемії або є “дипломатичної хворобою”, сказати важко.
Напередодні засідання контактної групи, віце-прем’єр – міністр з питань реінтеграції непідконтрольних територій Олексій Резніков в коментарі “Укрінформу” сумнівів не залишив: консультативна рада з Донбасу створена не буде.
Резніков пов’язав це з карантинними заходами. За його словами, засідання контактної групи буде проходити у форматі відеоконференції “і ніяких рішень про створення так званого консультативної ради за участю представників окупованих районів Донбасу підписано там не може бути фізично”.
Повернувшись додому, Єрмак вже на наступний день після підписання в Мінську відповідної декларації почав, за висловом українського видання “Страна”, “петляти”. І 12 березня на брифінгу заявив, що ні про які “прямі переговори з бойовиками” не може бути й мови і що “створення консультативної ради не означає юридичне визнання Києвом республік Донбасу”.
Шанси залишаються
Разом з тим в тому ж виступі Єрмака 12 березня чи не вперше за всі роки конфлікту прозвучало зізнання Києвом необхідності діалогу з Донбасом.
“Україна взяла на себе зобов’язання узгодити кілька питань, а саме конституційну реформу за частиною децентралізації та місцевих виборів, з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), – сказав він. – Існує необхідність узгодження цих питань, тобто українські громадяни, які вимушено проживають сьогодні в ОРДЛО, були позбавлені права висловлювати свою позицію з цих питань. це неприпустимо, і це не відповідає нашим інтересам”.
Саме цим глава офісу президента пояснив необхідність створення консультативної ради в складі політичної підгрупи. Єрмак додав, що механізм відбору представників Донбасу до ради ще допрацьовується. “Якщо цей орган буде створений, то з боку України це будуть справжні фахівці, патріотично налаштовані люди, авторитети в Україні і в світі”, – пояснив він.
Аналізуючи шанси на створення нової “діалогового майданчика”, українські ЗМІ звертають увагу і на ряд інших вступників із Києва сигналів, які можуть свідчити про те, що ймовірність появи такого органу все ж залишається.
Як зазначає видання “Страна”, один із найзатятіших опонентів Єрмака депутат від “Слуги народу” Гео Лерос за указом президента позбувся посади його позаштатного радника відразу після того, як дав інтерв’ю “Цензор”, де різко критикував створення консультативної ради.
Його колега по фракції Євген Шевченко стверджує, що найзатятіших противників ідеї консультативної ради в “Слугу народу” (офіційно у фракції складаються 248 депутатів) всього 30 чоловік.
Та й сам віце-прем’єр Резніков, який відповідає за непідконтрольний Донбас, в своєму недавньому інтерв’ю виданню “Гордон” підтримав ініціативу. “Ідея цієї ради – вважайте, це ідея громадської ради, в якому будуть представники громадянського суспільства, які користуються довірою (це дуже важливо) цього товариства. Суть була в цьому … Не бойовики, не держслужбовець на публічній службі, не чиїсь офіцери, які пішли служити, – немає, мова йде про представників громадянського суспільства”, – сказав віце-прем’єр.
Фактор коронавірусу
На минулому засіданні контактна група за участю Козака і Єрмака крім узгодження ідеї консультативної ради прийняла ще ряд обнадійливих рішень: домовилася про відкриття двох нових пунктів пропуску, визначила механізм оперативного реагування на порушення режиму припинення вогню, позначила конкретні терміни підготовки до обміну полоненими. Протягом першого тижня планувалося підготувати і верифікувати списки на обмін полоненими, а до 25 березня – вийти на конкретні рішення щодо проведення самого обміну.
Однак за минулі з тих пір два тижні жодна з цих завдань не було виконане. Не просунувся вперед процес по полоненим, не припинилися обстріли. На засіданні підгрупи з безпеки знову не вийшло домовитися з новим ділянкам для розведення сторін, що вже остаточно означає зрив рішення “нормандського” саміту зробити це до кінця березня.
Процес врегулювання знову застопорився. Не виключено, що на це дійсно вплинули нові обставини – пандемія і пов’язані з нею карантинні заходи. Тепер, коли закриваються кордони і скасовуються візити, питання про новий саміті “нормандської четвірки” може виявитися відкладений на невизначений час.
