Низку вбивств видатних діячів сирійської системи увінчав напад на одного з командирів Національних сил оборони Ахмеда Ісмаїла, також відомого як Абу Хайдро. Коли його автомобіль пересувався по одному з районів Дамаска, в ньому спрацював вибуховий пристрій. Ісмаїл і його водій загинули.
Арабомовні ЗМІ вписують інцидент в ситуацію із загальним невдоволенням в Дамаску, яке проявляється в насильстві і заворушеннях. Приблизно те ж спостерігається в південних провінціях Арабської Республіки.
Ісмаїл належав не тільки до Національних силам оборони, але і до однієї з найбільш засекречених спецслужб республіки – військово-повітряної розвідки Сирії. Відповідальність за теракт взяли на себе «Бригади Кассіюн», опублікувавши фотознімки з місця події, які були зроблені за кілька хвилин до того, як вибуховий пристрій був приведений в дію. Вибуховий пристрій, як випливає з оголошення, був встановлений в автомобілі Ісмаїла. Приблизно за таким же «сценарієм» у вересні цього року була підірвана машина Таліба Ібрагіма, лояльного офіційному Дамаску політичного аналітика. За кермом перебувала його дружина, яка отримала поранення. Легшими пораненнями відбувся і його син, який був в автомобілі.
Паралельно з терактом, в результаті якого загинув Ісмаїл, в Східній Гуті стався напад на контрольно-пропускний пункт сирійських сил безпеки. Диверсанти використовували вогнепальну зброю і гранатомети. Не виключено, що це справа рук тих же воєнізованих формувань, що здійснили напад на Ісмаїла.
Місцеві ЗМІ звертають увагу на те, що про «Бригаду Кассіюн» дуже мало інформації, проте час від часу вони заявляють про себе саме так – за допомогою нападів на урядові фігури в Дамаску або в передмістях столиці. Відзначається, що атаки супроводжуються появою на стінах будинків фраз з антиурядовими гаслами. Як кажуть очевидці, невідомі люди поширюють паперові листівки в околицях Дамаска, закликаючи уряд звільнити невинних, покласти край системі управління, заснованої на етно-конфесійних принципах, і поліпшити умови життя.
Спостерігачі звертають увагу на те, що напруженість може бути пов’язана з тим, що Сирійська арабська армія і Національні сили оборони, які займають ряд кварталів, не виконали своїх обіцянок з приводу звільнення деяких ув’язнених, які, очевидно, мали відношення до опозиції. Відповідні домовленості були укладені після того, як лояльні уряду сили взяли під контроль сільську місцевість в передмісті Дамаска.
Умови життя в районі сирійської столиці, як і в інших регіонах республіки, свідчать про поглиблення економічної кризи. У розповсюджуваних учасниками «повстання» брошурах йдеться про необхідність забезпечити місцеве населення електрикою, паливом і «всім необхідним для життя». Це закономірно, враховуючи, що в грудні сирійський фунт досяг рекордного мінімуму – починаючи з 2011 року, коли події «арабської весни» тільки починалися. Стабілізуватися національній валюті до недавніх пір допомагало втручання ззовні. Однак тепер все очевидніше, що Сирія потребує іншого, невійськової втручанні – в економіку.
В іншому випадку слід очікувати посилення опозиційних настроїв. Хвиля протестів і нападів вже довгий час фіксується в південних провінціях Сирії. Наприклад, в Дераа, яка вважається колискою «сирійської революції». Спостерігачі вважають насильницькі заходи природною реакцією на те, що уряд країни і апарат безпеки після переходу провінції під їх контроль в 2018 році працювали над тим, щоб нейтралізувати місцеві групи впливу, які мали відношення до опозиції, хоча умови їх недоторканності були узгоджені офіційно, за участю Росії . Ігнорування сирійською владою взятих на себе зобов’язань і зниження рівня життя населення в «примирених районах» здатне спровокувати нову хвилю антиурядових настроїв.
