НАТО не повернеться до кордонів 1997 року, заявила постпред США при альянсі Джуліанна Сміт.
Раніше заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков запропонував НАТО повернутися на старі рубежі, виключивши, по суті, східноєвропейські держави з блоку. Сміт додала, що альянс не обговорюватиме Україну з Росією без участі Києва.
Постпред США при НАТО Джуліанна Сміт заявила, що Північноатлантичний альянс не має наміру відкочуватися до рубежів 1997 року.
“Коли ми говоримо за столом з союзниками, усім стає зрозуміло, що цей альянс не має наміру відкочуватися назад у часі в зовсім іншу епоху, до іншого альянсу, який був меншим і залишав набагато менший слід в історії”, – підкреслила Сміт.
Вона додала, що НАТО має відповідати сучасному світу. Так дипломат прокоментувала заяву заступника глави МЗС Росії Сергія Рябкова, який заявив, що “НАТО настав час збирати манатки і вирушати на рубежі 97-го року”.
У травні 1997 року Росія та НАТО підписали Основоположний акт. Цим документом сторони підтверджували, що не розглядають одне одного як супротивників, створюючи механізм для спільних дій та консультацій. Через два роки до НАТО вступили Угорщина, Чехія та Польща. У 2004 році до складу альянсу були прийняті Болгарія, Румунія, Словенія, Словаччина, Латвія, Литва та Естонія. З 2009 до 2020 року до них приєдналися Албанія, Хорватія, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі до НАТО входить 30 держав.
Джуліанна Сміт також наголосила, що країни НАТО не планують “обговорювати Україну без України”, проте вона додала, що в Раді Росія – НАТО українська тема стане однією з найважливіших. Київ не має представництва у даному органі.
“[12 січня] буде ще одна можливість для дипломатії. Наш головний сигнал залишається незмінним – ми хочемо досягти повного виконання Мінських угод та відведення російських військ. Якщо Росія використовує конфронтацію, будуть серйозні наслідки”, – сказала американська постпред.
Зрештою, вона наголосила, що НАТО не відмовляється від наміру коли-небудь включити до свого складу Україну та Грузію.
Переговори Росії та США пройшли 10 січня у швейцарській Женеві. У середу, 12 січня, відбудеться зустріч Ради Росія – НАТО. Джерело, знайоме з перебігом переговорів у Женеві, повідомило раніше ЗМІ, що на зустрічі російська сторона докладно описала США свої пропозиції щодо безпеки.
“На переговорах російська делегація “розжувала” нашу пропозицію. Щоб якихось непорозумінь не виникло”, – розповів співрозмовник агентства.
Крім того, за інформацією джерела, Сполучені Штати пообіцяли надати Росії відповідь на пропозиції щодо безпеки у письмовому вигляді наступного тижня. У МЗС Росії уточнювали, що представники Росії були сфокусовані на питанні нерозширення НАТО на схід.
Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков зазначив, що поки що сторони не змогли домовитися на цю тему. Безнадійної у МЗС ситуацію не вважають, проте у Кремлі заявили, що особливих приводів для радості після переговорів не виникло.
“Я думаю, що корисність проведених у Женеві бесід головним чином полягає в тому, що вперше ми змогли поговорити з питань, які раніше як би незримо були присутні, існували, але ніби за кадром. Усі розуміли, що вони є, але вдавали, що ними краще не займатись, а зараз речі названі своїми іменами”, – пояснив Рябков.
Київ має своє ставлення до переговорів. США під час минулої зустрічі нібито дали Росії зрозуміти, що вона не має “права голосу” у питанні членства України в НАТО. Про це заявив український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба “РБК-Україна”. За словами дипломата, це “червона лінія”, яку не мають права перетинати ні Україна, ні її партнери.
“Колективний Захід не піде на надання Росії “юридичних гарантій” про нерозширення альянсу на схід, оскільки це стало б його стратегічною поразкою”, – сказав український міністр.
