Після краху режиму Башара Асада в Сирії, найбільшому союзнику Кремля на Близькому Сході, російські державні ЗМІ спробували применшити значення події для Москви, заявивши, що пріоритет має війна в Україні.
Водночас, пише The Times, не всі прихильники Кремля прийняли таку точку зору, і дехто вже називає подію «колосальною геополітичною поразкою Росії».
На думку аналітиків, одержимість Путіна війною в Україні призвела до зниження здатності Росії впливати на події в інших країнах, зокрема, до ослаблення військово-стратегічних можливостей Кремля в Сирії.
«Росія присутня в Сирії з радянських часів. А Путін усе зіпсував за два тижні. І заради чого? Захопити ще одне село в Україні?», – зазначив один із московських журналістів.
Руслан Пухов, керівник московського аналітичного центру «Центр аналізу стратегій і технологій», зазначає, що Москва наразі не володіє достатньою військовою силою, ресурсами, впливом і авторитетом для ефективного силового втручання за межами колишнього Радянського Союзу.
«Можна блефувати про свою силу і можливості на світовій арені, але важливо не почати вірити у власний блеф», – сказав він.
Водночас, пише The Times, є варіант, що для Путіна Сирія була важлива, бо вона дала йому змогу кинути виклик Заходу і випробувати нову зброю, що він тепер може робити в Україні в набагато більших масштабах. Є також побоювання, що якщо Росія повністю виведе свої війська з Сирії, вона перекине їх на поля боїв у Донбасі.
Варто зазначити, що провал Росії в Сирії відбувається на тлі ослаблення її впливу в інших країнах. Можна згадати невдалу спробу зірвати вступ Молдови до ЄС, анулювання результатів першого туру президентських виборів у Румунії, де переміг проросійський ультранаціоналіст Калін Джорджеску, а також протести проти проросійської правлячої партії в Грузії.
Хоча прямий зв’язок між війною і нездатністю Кремля нав’язувати і підтримувати свій вплив за межами своїх кордонів існує не завжди, масштабні втрати Росії в Україні підірвали віру у її силу, каже Бен Дубоу, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики.
«Здобувати перемоги на полі бою – єдиний вірний спосіб відновити довіру, але будь-які нові військові авантюри будуть пов’язані з ризиком нових поразок і нових запрошень кинути виклик російській владі», – зазначає він.
