Президентські вибори в Польщі 2025 року: між європейським курсом і націоналізмом.
Президентські вибори в Польщі, які заплановані на 18 травня 2025 року, стають визначальним моментом у політичному житті країни. В умовах глибокої поляризації суспільства, економічних викликів та зміни геополітичного балансу в Європі, поляки повинні зробити вибір, який може вплинути не лише на майбутнє їхньої держави, але й на стабільність у регіоні.
Основні гравці перегонів
Цьогорічна виборча кампанія вирізняється сильними ідеологічними контрастами між основними кандидатами. Рафал Тшасковський, чинний мер Варшави, уособлює проєвропейський та реформістський табір. Його кампанія орієнтована на модернізацію держави, зміцнення зв’язків з ЄС, підтримку прав людини та продовження судової реформи. З іншого боку — Кароль Навроцький, кандидат від консервативного середовища, який наголошує на захисті національних цінностей, традиційної моралі та безпеки. Його політична риторика апелює до виборців, які втомилися від швидких змін і прагнуть стабільності. Також варто відзначити кандидатуру Шимона Головні, який намагається зайняти центристську позицію, апелюючи до прагматизму та потреб суспільства в новій, неконфліктній політиці. Його присутність може суттєво вплинути на результати першого туру.
Політичний контекст
Вибори 2025 року відбуваються в атмосфері після парламентської зміни влади, коли уряд Дональда Туска взяв курс на демонтаж інституційної спадщини попередньої правлячої партії. Йдеться передусім про відновлення незалежності судової влади та повернення Польщі до стандартів, очікуваних у Європейському Союзі. Проте не всі поляки підтримують ці зміни — значна частина населення сприймає їх як загрозу для суверенітету. Крім того, ключовою темою залишається зовнішня політика, особливо — відносини з Україною на тлі війни та міграційної хвилі. Це питання стає частиною внутрішньополітичного дискурсу, що віддзеркалює складне ставлення частини польського електорату до українців.
Прогнози та ймовірні сценарії
Наразі складно передбачити результати виборів. Ймовірним є другий тур, у якому зійдуться найсильніші представники протилежних політичних таборів. Це буде не лише боротьба особистостей, але і цінностей: Європа проти суверенізму, лібералізм проти консерватизму, відкритість проти ізоляціонізму. Те, як проголосує Польща у травні, покаже, чи готове суспільство підтримувати модернізацію, або ж воно обере курс на збереження традицій. У будь-якому разі — це буде вибір, який визначатиме не лише обличчя наступного президента, а й стратегію розвитку країни на наступні п’ять років.
