Туреччина відмовилася підтримати план НАТО щодо захисту прибалтійських держав і Польщі «в разі нападу Росії».
Турецька влада «тримають в заручниках східних європейців, блокуючи схвалення цього військового планування до тих пір, поки не доб’ються поступок», – повідомило напередодні агентство Reuters з посиланням на високопоставлене джерело в альянсі.
За даними джерела, Анкара виставила НАТО жорстку умову: визнати терористами курдські «Загони народної самооборони» (YPG), що діють в північній Сирії. Відзначимо, що до недавнього часу YPG користувалися підтримкою з боку США. Інше джерело назвав поведінку турецької сторони «руйнівним» для альянсу.
Турецька делегація в НАТО, а також міноборони і МЗС Туреччини поки ніяк не прокоментували інформацію. Представник НАТО Оана Лунгеску, коментуючи позицію Туреччини, запевнила, що позиція Північноатлантичного альянсу «по забезпеченню безпеки і захисту всіх союзників залишається незмінною».
Втім, очевидно занепокоєння західних партнерів Туреччини по альянсу з приводу того, чи залишиться в НАТО країна, що володіє другою за величиною армією блоку після американської. Так, днями Ангела Меркель заявила: необхідно докласти всіх зусиль, щоб утримати Туреччину в НАТО, оскільки це має геостратегічне значення.
У сенаті США, нагадаємо, вже б’ють на сполох: Туреччина вже перейшла червону лінію, коли приступила до випробування зенітних комплексів С-400, куплених у Росії. Сенатор-демократ Крістофер Ван холі закликав адміністрацію Дональда Трампа ввести санкції проти Туреччини, а Держдеп – поставити перед Анкарою питання про її «нові порушення» в Сирії та «атаки на курдів». Такого роду заяви з Вашингтона зазвучали після того, як турецький лідер Реджеп Тайіп Ердоган не пішов на угоду з Трампом: 100 млрд доларів в обмін на відмову від С-400.
З іншого боку, Ердоган не робив гучних заяв на адресу НАТО, подібних до тих, що недавно прозвучали від президента Франції Еммануеля Макрона, котре поставило альянсу діагноз «смерть мозку». Більш того, недавно президент Туреччини пообіцяв врегулювати розбіжності з іншими країнами НАТО з приводу використання С-400.
Інша справа, що Анкару не цікавить “захист Прибалтики і Польщі від Росії”, оскільки Туреччина веде власну гру в рамках альянсу, зазначають експерти. “Для початку Туреччина вважає за потрібне прояснити саму ситуацію. Влада країни вважає, що Росія не збирається ні на кого нападати. Доказ цьому той факт, що в українській кризі вона підтримує територіальну цілісність України, але не приєдналася до санкцій щодо Росії”, – сказав для ЗМІ турецький політолог Ісмаїл Тогрул.
“Раніше у відносинах між Росією і Туреччиною була криза. Зараз ситуація інша, – констатував співрозмовник. – Офіційно турецька сторона про це нічого не говорить, але навіть якщо це так, позиція Туреччини пояснюється тим, що союзники по НАТО не підтримали її під час військової операції «Джерело світу», а навпаки – проявили агресію”, – додав турецький експерт.
За словами Ісмаїла Тогрула, “першочергове завдання для Ердогана – захист і безпеку своїх союзників не тільки від вигаданих сценаріїв, а перш за все від терористів». «Туреччина бореться не з курдами взагалі, а з конкретними терористичними угрупованнями, – підкреслив співрозмовник. – Тут йдеться про позицію Туреччини щодо власної безпеки. Її цікавить ставлення НАТО до груп, які в Туреччині вважаються терористичними організаціями, а НАТО не підтримує її в цьому питанні. Туреччина довгий час поступалася в цих справах, але чим більше вона робить поступки, тим більше члени НАТО не звітують перед самою Туреччиною”.
Як відомо, мета Анкари – створити уздовж свого кордону в північній Сирії буферну зону для боротьби з курдськими формуваннями. Однак в НАТО критикують плани Туреччини, навіть погрожують санкціями. Зіткнувшись з такою протидією союзників по альянсу, Туреччина вирішила задіяти наявні в її розпорядженні інструменти. Таким інструментом і стало блокування натовських планів «захисту Прибалтики і Польщі від Росії».
