Кандидат у президенти США Дональд Трамп демонструє байдужість до територіальної цілісності України, заявляючи, що він може легко закінчити війну протягом 24 годин. Але коли передвиборчі ігри закінчаться, яку роль відіграватиме Україна в Білому домі Трампа? Чи розглядатиметься вона в тому світлі, в якому має — як така, що визначає майбутнє глобальної безпеки, трансатлантичних відносин і навіть безпеки самої Америки? — Politico.
Певні надії української сторони є у тому, що наразі внутрішньополітичний порядок денний домінує, тому що США готуються до президентських виборів. Але інвестиції в Україну — це інвестиції в репутацію Америки, в її домінування, в її право встановлювати глобальні правила і стежити за тим, щоб їх не порушували.
Другий фактор, який діє на користь теорії, що Трамп не зупинить військову допомогу Україні, полягає у тому, що для американського військово-промислового комплексу існує очевидна «меркантильна вигода» в постачанні Україні зброї та боєприпасів, а також у демонстрації того, наскільки ефективною і досконалою є їхня зброя на полі бою порівняно з російською.
А якщо все інше не допоможе, у адміністрації українського президента покладають великі надії на комунікативні навички президента України Володимира Зеленського, коли справа дійде до того, щоб схилити Трампа на свій бік — іншими словами, на дар переконання.
Проте Зеленський, незважаючи на ораторський талант, і раніше переоцінював свої здібності. Зеленський, безумовно, зробив це з путіним, ведучи передвиборчу кампанію 2019 року з обіцянкою, що зможе укласти мирну угоду з російським лідером. За словами колишнього старшого радника української розвідки, який розмовляв із Politico на умовах анонімності, він робив те саме напередодні початку повномасштабного конфлікту два роки тому, все ще думаючи, що зможе запобігти катастрофі й переконати путіна погодитися на врегулювання.
У вересні минулого року Зеленський сказав, що Трамп ніколи не підтримає Путіна. Однак відтоді ця впевненість випарувалася.
Навіть якщо Трамп пом’якшиться по відношенню до західних союзників, яких він зневажав упродовж більшої частини свого першого терміну, це вирішить лише половину проблеми — все ще доводиться мати справу з його непередбачуваністю, його інтуїтивною стороною, через яку розрахунки того, як він може поводитися, настільки збивають з пантелику.
І це особливо лячна перспектива для країни, яка перебуває в стані боротьби за своє життя. Саме емоційний, образливий Трамп, який легко ображається і дозволяє особистим образам затьмарити геополітику, турбує українців більше, ніж будь-що інше в разі поразки Байдена.
Таким чином, одне з ключових питань, яке порушують високопосадовці в Києві, полягає в тому, чи не затаїть Трамп злість на українського президента через те, що той не виконав те, що Трамп і колишній мер Нью-Йорка Руді Джуліані намагалися змусити Зеленського зробити перед останніми виборами — оголосити про розслідування українських оборудок Гантера Байдена, нехай і необґрунтоване, щоб зганьбити його батька, Джо Байдена.
