Яким способом Євросоюз може надати на нинішнє білоруське керівництво максимальний тиск? У Лісабоні відповідь на це питання намагалися знайти глави МЗС країн-членів ЄС, передає DW.
Неформальна зустріч міністрів закордонних справ пройшла через кілька днів після введення штрафних заходів у відповідь на примус літака Ryanair до посадки в Мінську і затримання знаходився на його борту опозиційного журналіста Романа Протасевича.
У зв’язку з цим інцидентом Брюссель оголосив про закриття повітряного простору та аеропортів Євросоюзу для бортів білоруських авіакомпаній. Крім того, європейським авіаперевізникам рекомендували уникати перельотів над територією Білорусі.
ЄС має намір ввести проти Мінська і додаткові економічні санкції: їх обговоренням і займалися міністри закордонних справ на зустрічі в Лісабоні. Про конкретні кроки, втім, домовитися поки не вдалося. В ЄС ще будуть над цим працювати: обмежувальні заходи і їх цілі повинні бути юридично обґрунтовані. Крім того, необхідно ретельно продумати наслідки можливих санкцій.
Очікується, що нові санкції торкнуться прибутковою калійної промисловості, нафтохімічних компаній і фінансового сектора Білорусі. Білорусь є четвертим за величиною виробником калійних добрив в світі після Канади, Китаю та Росії.
Таким чином, обмежувальні заходи вперше порушено цілі сектори білоруської економіки. До сих пір санкції вводилися лише по відношенню до фізичних осіб, які несуть політичну відповідальність за арешт опозиціонерів і демонстрантів: діючі обмеження включають в себе заморозку їх активів і заборону на в’їзд до ЄС. Персональні санкції, однак, так і не привели до бажаного результату. З цієї причини в ЄС готуються до більш масштабних дій.
Час діалогу ЄС з Білоруссю пройшов
Якщо Олександр Лукашенко відмовиться змінити свою політику, то “слід виходити з того, що це тільки початок великої і довгої санкцій спіралі”, заявив в Лісабоні міністр закордонних справ Німеччини Хайко Мас.
Дії Лукашенко “настільки неприйнятні”, що ЄС не задовольниться невеликими кроками по введенню санкцій, підкреслив німецький міністр. За його словами, Євросоюз має намір ввести “значні санкції щодо економічної структури і платіжних оборотів в Білорусі, щоб це мало наслідки”. Мас також вказав, що час, коли ЄС був готовий до діалогу з Лукашенком, тепер пройшло, а першим кроком білоруської влади має стати негайне звільнення понад 400 політичних в’язнів в країні.
Чи постраждають від санкцій рядові білоруси?
Міністри ряду інших країн ЄС, втім, не впевнені в тому, що більш масштабні економічні санкції дійсно приведуть до бажаного ефекту, а не штовхнуть Лукашенко в ще більш міцні обійми Росії – найбільшого торгового партнера і найближчого союзника Мінська.
Такі інциденти, як перехоплення літака державою, не відбувалися навіть в період холодної війни, підкреслює міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг. Тому “Євросоюз повинен чітко позначити червоні лінії”, – вважає він.
У той же час міністр попереджає, що ЄС повинен діяти обережно, щоб в результаті не постраждали рядові білоруси. “Невже білоруське населення виграє від того, що європейські компанії підуть з країни, а на їх місце прийдуть російські або турецькі компанії, які не дотримуються стандарти якості?”, – задається питанням глава австрійського МЗС.
ЄС потрібна єдина стратегія щодо Росії
Міністри також погодилися з тим, що подальший розвиток ситуації буде багато в чому залежати від Росії. Хоча прямих доказів причетності президента РФ Володимира Путіна до інциденту з літаком Ryanair немає, учасники зустрічі в Лісабоні не сумніваються в тому, що Мінськ погоджує свої дії з Москвою. Тому, важливо підняти тему ситуації в Білорусі в діалозі з Москвою, впевнені глави МЗС країн-членів ЄС.
При цьому питання про введення додаткових обмежень щодо Кремля, що виходять за рамки вже існуючих персональних санкцій, поки залишається відкритим. На саміті ЄС 25 травня канцлер ФРН Ангела Меркель в черговий раз зазначила, що в нафтогазовій галузі споживачі і постачальники сильно залежать один від одного. Крім того, ЄС необхідно дотримуватися єдиної стратегії по відношенню до Росії, підкреслила вона.
Тим часом міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в Лісабоні висловив побоювання можливої анексії Білорусі з боку РФ. Лукашенко готує зміну конституції, щоб зробити можливим об’єднання Росії і Білорусі в одну державу.
“Це Крим, тільки в більш великих масштабах”, – цитує його слова dpa. Інші учасники зустрічі висловилися стримано щодо таких припущень, вказує далі агентство.” Це можна розцінювати так, але не потрібно “, – заявив, зокрема, Хайко Мас.
