Володимира Зеленського запідозрили в підготовці конституційного перевороту через його бажання відправити у відставку всіх суддів Конституційного суду.
Президент України вніс відповідний проект на розгляд Ради, що зі скепсисом сприйняли навіть у партії “Слуга народу”. З точки зору експертів, Зеленський пішов на радикальні заходи, щоб зберегти прихильність західних партнерів.
Глава Конституційного суду України Олександр Тупицький оголосив про наявність ознак конституційного перевороту в законопроекті про розпуск КС, який вніс до Верховної Ради президент країни Володимир Зеленський.
«Сьогодні з’являється проект закону, за ніч його склепали, який має ознаки конституційного перевороту в Україні. Я про це відповідально заявляю, тому що це порушення 149 статті конституції України, – заявив Тупицький. – Що має відбутися в парламенті у вівторок? Законом або постановою скасувати рішення КС? Чому тоді не указом президента? Навіщо залучати парламент в таке неконституційне справа».
З його точки зору, ініціатива Зеленського передбачає розформування складу Конституційного суду, з можливим подальшому перетворенням КС в палату Верховного суду. Він також додав, що Верховна рада може прийняти рішення дуже швидко і нагадав, що у правлячої партії «Слуга народу» є моноббільшість в парламенті, а значить є і голоси.
Йти у відставку Тупицький заздалегідь відмовився. За його словами, він давав присягу народу України, а не тій чи іншій особі у владі. Рішення про його відхід має бути мотивованим, поки таких підстав глава КС не бачить.
«У президента дуже велика влада. Я хочу, щоб глава держави зрозумів, що ми разом будуємо країну. Ми зацікавлені, щоб Україна була правовою державою», – підкреслив Тупицький.
Проект Зеленського з’явився в Раді у відповідь на останнє рішення Конституційного суду по ряду положень закону «Про запобігання корупції». Так, КС визнав неконституційними пункти про кримінальну відповідальність за недостовірні відомості в електронних деклараціях депутатів і чиновників, а також частина контролюючих повноважень Нацагентства з питань запобігання корупції.
Це рішення викликало серйозну критику з боку прозахідних українських політиків, оскільки стабільне функціонування антикорупційної сфери в країні – один з ключових пунктів для отримання фінансових траншів від партнерів держави.
Як заявив в бесіді зі ЗМІ глава Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, західні партнери запустили на Україні антикорупційну вертикаль, ввівши електронне декларування для всіх чиновників, що фактично дозволило їм отримати контроль над судовою системою.
«Вони почали контролювати подачу декларацій, правильність їх заповнення і навіть спосіб життя суддів України. Рішення Конституційного суду зводиться до того, що електронне декларування суддів повинні бути, але вести його повинен не орган виконавчої влади в особі Нацагентства з питань запобігання корупції, так як це втручання виконавчої гілки влади в діяльність судової. На думку КС, цим повинні займатися органи суддівського самоврядування – вища рада правосуддя і рада суддів», – зазначив експерт.
Тобто в рішенні Конституційного суду йдеться про те, хто буде контролювати судову систему, продовжив Бортник: «Або вона буде контролюватися українськими елітами або цієї антикорупційної вертикаллю, яка насичена людьми [екс-президента України Петра] Порошенко і часто представляє інтереси західних партнерів України».
Тут варто зазначити, що офіс Зеленського негативно відреагував на рішення КС, пообіцявши відновити стійку і максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.
Законопроект президента можна розцінювати як виконання цієї обіцянки. Так, глава держави запропонував визнати рішення КС про неправомірність значної частини положень антикорупційного закону нікчемним і без правових наслідків скасувати відповідні зміни в закон. Крім того, глава держави виступив за припинення повноважень суддів Конституційного суду.
Саме цю пропозицію, м’яко кажучи, суперечить основному закону України і може стати підставою для імпічменту Зеленського. Однак Бортник вважає, що реакція президента стала такою різкою і провокаційною, щоб показати Заходу його непричетність до рішення КС.
«Зеленський в цій ситуації в якійсь мірі виглядає заручником, тому що він розумів, що Захід відразу запідозрить його участь в рішенні КС. Він намагався показати, що сам до цього не причетний і дії суду не підтримує, так як бажає зберегти фінансову підтримку західних партнерів», – зазначив експерт.
У подібних умовах головне питання полягає в тому, чи стане Рада приймати такий законопроект Зеленського. Як пише «Страна.ua», єдиної думки в правлячої партії «Слуга народу» на цей рахунок поки немає.
Джерела видання стверджують, що депутати збираються скликати групу юристів, щоб уважно розібратися в пропозиціях президента. Вони не бажають переходити в «небезпечну зону», де всі наступні рішення стануть гіршими за попередні.
При цьому документ не підтримують і противники Зеленського: в партії Порошенко «Європейська солідарність» проект назвали неконституційним і заявили, що він може тільки посилити кризу.
Однак тут необхідно відзначити, що з точки зору окремих українських ЗМІ, президент просуває розпуск КС в рамках боротьби зі своїм попередником. Більшість суддів були призначені саме за часів Порошенко, що нібито турбує офіс Зеленського. До того ж, вони не виключають, що екс-президент може стоять за рішеннями КС, які підривають відносини України з Заходом.
В таких умовах критика «Європейської солідарності» щодо законопроекту Зеленського про розпуск КС частково підтверджує цю теорію, так як Порошенко явно не бажає втратити контроль над інстанцією.
З точки зору Руслана Бортника, в даний час голосів в парламенті за цю пропозицію немає. За його словами, частина депутатів підтримають ініціативу щодо врегулювання питань електронного декларування, інша схвалить перезавантаження КС, однак тільки за допомогою законних інструментів.
«Швидше за все розгляд цього законопроекту в парламенті призведе до конкуренції ініціатив, кожна фракція і група висуне власну пропозицію з цього питання.
Ймовірно, президентський проект в такій ситуації не переможе, тому що він виглядає найбільш радикально і найменш конституційно», – підкреслив експерт.
В результаті малоймовірно, що склад Конституційного суду буде повністю перезавантажений, хоча часткову зміну суддів виключати не можна, резюмував Бортник. Також Рада може прийняти нове законодавство в частині електронного реєстру та кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
