ЄС готовий до того, щоб впоратися з черговою міграційною кризою, якщо вона виникне.
Про це заявили в Єврокомісії, коментуючи ситуацію з напливом біженців з Афганістану. Він посилився через загострення бойових дій на тлі захоплення країни терористичним рухом «Талібан».
З 2015 року, коли Євросоюз зіткнувся з безпрецедентною за своїми масштабами кризою, об’єднання вжило заходів, щоб надалі краще управляти своїми кордонами і потоками мігрантів.
ЄК привела список заходів, які союз зробив для контролю за міграцією:
– Оновлення служби Європейської прикордонної і берегової охорони;
– Робота Комісії з державами, які першими приймають мігрантів (їм йде підтримка від агентств і фондів ЄС, завдяки якій вони можуть оперативно налагодити інфраструктуру і всі процеси);
– Програма ЄС з переселення (на цей момент пройшло більше 81 тис. переселень);
– Розширення коридорів для легальних мігрантів;
– Співпраця з партнерами за межами ЄС щодо усунення корінних причин незаконних переміщень;
– Рекомендації ЄС, які пояснюють, як країни можуть реагувати на можливі ускладнення.
– Всі ці приклади показують, що ми набагато краще готові до майбутніх криз, якщо такі виникнуть, – відзначили в Єврокомісії. – При цьому всі сходяться на думці, що нам гостро необхідна справедлива і ефективна європейська система надання притулку та регулювання міграції. Саме це ЄК запропонувала в рамках нового Пакту про міграцію та притулок, над яким ми працюємо разом з Європарламентом і Словенією як головою ЄС.
При цьому, незважаючи на готовність ЄС, Брюссель заявив, що загальні норми міграції та надання притулку треба терміново переглядати. Як написав у своєму Twitter заступник голови ЄК Маргарітіс Схінас, «ситуація в Афганістані і дії влади Білорусі [через яку в ЄС намагаються в’їхати нелегали] показали, що час минув» і чекати Євросоюз більше не може.
У політичному істеблішменті Євросоюзу впевнені: нове міграційне загострення вже почалося.
– ЄС вже стикається з новим міграційним кризою, – вважає учасник делегації Європарламенту по відносинам з Афганістаном, німецький депутат Ларс Патрік Берг. – Виведення військ США і їх союзників з Афганістану з подальшим наступом талібів спровокували масштабне переміщення біженців. За останні тижні різко зросла кількість незаконних перетинань південно-східній європейського кордону. Крім цього, з нелегальною міграцією, яка йде в основному з Африки та Іраку, зараз бореться Литва.
5 серпня Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Данія і Нідерланди закликали Євросоюз не забороняти висилку нелегальних мігрантів в Афганістан, незважаючи на загострився там збройний конфлікт. Як написав у своєму Twitter бельгійський держсекретар з міграції та надання притулку Саммі Махді, то, що окремі регіони країни перейшли до талібів (за оцінкою ЄС, це вже більше 65% території республіки), не означає, що вся країна небезпечна для проживання. «Будь-який, кому потрібен захист, має право на притулок», проте «афганці, які після ретельного і всебічного розслідування, схоже, в притулку не потребують, залишатися в Бельгії не можуть», зазначив політик.
За її словами, заборона на висилку нелегалів ЄС може ввести, лише коли він внесе Афганістан в список небезпечних країн. В Євросоюзі ж заявили, що такого списку у нього немає: як повідомило агентство Reuters з посиланням на представника ЄК, рішення про те, чи вважати Афганістан країною, безпечною для повернення біженців, приймають самі країни-члени. Так чи інакше, 18 серпня міністри внутрішніх справ ЄС обговорять це питання; примітно, що головна тема їх зустрічі міграційний криза – правда, на кордоні Білорусі з Латвією, Литвою та Польщею.
Разом з тим, через тиждень після свого призову деякі країни від нього фактично відмовилися: про рішення призупинити депортацію нелегалів повідомили Німеччина і Нідерланди. В Євросоюзі також говорять про те, щоб надати притулок місцевим працівникам своїх представництв в Афганістані, які «побоюються репресій з боку« Талібану ». «ЄС дуже серйозно ставиться до питань безпеки в цій сфері і активно працює зі своїми країнами-членами, однак рішення про надання віз або міжнародного захисту знаходиться тільки в компетенції країн – членів Євросоюзу», заявила 12 серпня представник Єврокомісії Набіла Массралі.
