Сам факт зустрічі політичних радників лідерів «нормандського формату» говорить про те, що мінський процес врегулювання на Донбасі триває, а сторони, хоча і з труднощами, намагаються знайти компроміс.
Про це заявили опитані ЗМІ експерти, відзначивши, що в умовах загострення на сході України це хороший знак. Однак, як заявив представник РФ на цих переговорах Дмитро Козак, ніяких проривів зустріч не принесла, а можливий саміт за участю лідерів Росії, ФРН, України і Франції навіть не обговорювалося.
11 вересня в Берліні відбулася зустріч політрадник «нормандського формату», на якій вони в черговий раз обговорили врегулювання в Донбасі. Вона тривала сім годин. Спочатку переговори повинні були пройти 28 серпня, проте, як заявили в Києві, їх перенесли через відрядження французького представника. У Москві ж це пояснили тим, що учасники не погодили проекти підсумкових документів. Попередня зустріч пройшла 3 липня теж в Берліні і, як сказав представник РФ, заступник голови адміністрації президента Дмитро Козак, теж завершилася без проривів.
До нинішньої зустрічі Росія, Німеччина, Україна і Франція підійшли більш підготовленими. За словами прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова, сторони заздалегідь «закріпили і завізували» порядку денного, а європейські і українські партнери виконали вимоги Дмитра Козака і представили свої пропозиції в проект підсумкових документів. Представник російського лідера висловив надію, що на цей раз переговори політрадник все-таки дадуть відчутний результат.
Однак, як пізніше заявив Дмитро Козак, особливого прогресу досягти не вдалося. А з позитивних новин лише те, що сторони домовилися про подальшу дотриманні режиму припинення вогню на Донбасі.
Ключове питання, принципове питання – це питання про те, ми будемо далі і в тристоронньої контактній групі, і в «нормандському форматі» діяти, виробляти рішення на основі Мінських угод, або з відступом від Мінських угод? – заявив журналістам Дмитро Козак, звернувши увагу на те, що українське керівництво публічно наполягає на перегляді цих домовленостей.
Судячи із заяв Києва, українська сторона покладала на цю зустріч великі надії – вона передбачала, що результат нинішніх переговорів багато в чому мав визначити, коли пройде наступний саміт «нормандського формату». Однак Дмитро Козак після берлінських контактів таку перспективу розвінчав: за його словами, новий «нормандський саміт» навіть не обговорювався.
Російська сторона про перспективи цих зустрічей висловлюється стримано і навіть з деякою часткою скепсису. У Москві впевнені, що перш ніж затівати новий саміт, треба виконати все, про що лідери домовилися в грудні 2019 року в Парижі. І перш за все – внесення змін до української конституції на основі «формули Штайнмайера» (спочатку надання Донбасу особливого статусу, потім проведення там місцевих виборів і лише потім передача Києву контролю над кордоном з Росією); а також повноцінне перемир’я на Донбасі і розведення сил і засобів на нових ділянках.
Аналогічної точки зору дотримується і Берлін. Як заявив глава МЗС Німеччини Хайко Маас на переговорах зі своїм українським колегою 24 серпня, нова зустріч вже міністрів закордонних справ буде потрібна «не для того, щоб повторити те, що було досягнуто на саміті в Парижі, а для того, щоб поговорити про те, яким чином реалізуються ці речі».
До теперішнього моменту Київ і самопроголошені Донецька і Луганська Народні Республіки провели обмін полоненими і погодили додаткові заходи по припиненню вогню. При цьому президент України Володимир Зеленський вважає великою перемогою вже угоду про введення додаткових заходів контролю за перемир’ям, яке сторони підписали 22 липня.
Разом з тим ситуація на лінії зіткнення показує, що ніяких проривів в переговорах тристоронньої контактної групи (ТКГ) немає, і становище тільки погіршується. Так, незадовго до берлінської зустрічі біля населеного пункту Шуми на Донбасі було зафіксовано зведення укріплень бойовиками самопроголошених республік. ЗМІ також повідомляють, що “сепарські” снайпери блукають на лінії зіткнення навіть не приховуючи своєї присутності.
