Росія залишилася єдиною країною G20, яка не надала прямої допомоги своїм громадянам. Цей факт викликає в соціальних мережах та ЗМІ безліч тлумачень.
Так аналітик Анатолій Несміян ставить в своєму блозі діагноз Росії: «Це і є реальний рівень цивілізованості і розвиненості …»
Публіцист Сергій Митрофанов, втім, зовсім не здивований тим, що відбувається:
«Я не розумію ці розмови про те, що, мовляв, вони бізнесу і людям допомагають, говорять по телевізору правду і що там немає поліцейського свавілля. А що б ви хотіли? У країнах, де є економіка і суспільство, інститути працюють. В країні (Росії), де немає економіки і суспільства, немає інститутів і відповідального уряду, там написано палець смоктати Це логічно і закономірно, і ображатися тут нема на кого … »
Детально проаналізував ситуацію, і теж не на користь позиції влади, журналіст Василь Аленін:
«Дати або не дати – немає такого питання. Не дати! Аргументи проти роздачі грошей людям в умовах нинішньої кризи абсурдні і брехливі
Мізки у нашій елітки все-таки вражені не корона- а соціалістичним вірусом. Давно і безнадійно. Думати по-ринковому вони не вміють в принципі. А неприборкана жадібність і байдужість до людей просто зашкалюють. …
Проста, здається, дилема: дати гроші людям або бізнесу. (Залишимо в дужках чисто російську ідею не давати взагалі нікому і нічого).
Кому гроші потрібніші? Звичайно, людям. Їм їсти нічого. 2/3 росіян не заощаджували і 5-й тиждень фактичного карантину – це проблема для всіх, хто не бюджетники (ті продовжують отримувати свою зарплату від держави).
Але, виявляється, людям давати не можна категорично!
Ксенія Собчак: «З точки зору здорового глузду мені не здається ефективним заходом просто роздача грошей населенню. Ці гроші згорять, як у вогні. Люди їх проїдять».
Це не здоровий глузд, а абсурд. Може, людям взагалі платити не треба, вони ж проїдять свою зарплату, тобто «спалять». Відчуття, що зажерлися світська левиця обговорює проблеми плебсу: немає хліба? Ну, так нехай їдять тістечка! Ксенія, зійдіть на землю. Людям грошей не вистачає на їжу. А вам, як бізнесвумен, здається «ефективним» допомогти не їм, а вашому бізнесу?
Глава Сбербанку Греф. Його аргументи проти взагалі або профнепридатність, або відверта брехня. «У нас немає такого ринкового джерела грошей, який є у США та ЄС. У нас немає такої кількості інструментів, через які ми можемо залучити подібні обсяги коштів».
Всі аргументи не давати гроші безпосередньо людям – абсурдні, надумані, іноді просто брехливі. Тому що насправді немає серйозних заперечень проти самої ідеї. Вона розумна і корисна не тільки для людей, а й для економіки в цілому – підтримає кінцевий попит, не дасть їй впасти занадто глибоко. Не випадково вона застосовується в багатьох країнах світу.
Економіст Євген Гонтмахер висунув свою версію такої поведінки влади:
«Росія через відмову від прямої допомоги населенню та бізнесу стає “білою вороною” в міжнародному співтоваристві. З країн-членів G20 тільки ми цього не робимо. Тим самим в очах світових лідерів Росія демонструє свою слабкість в критичні моменти на відміну від країн, які нам під час «вставання з колін» стали здаватися настільки нікчемними, що з ними можна не рахуватися. Це, звичайно, в корені суперечить планам нашої влади скористатися нинішнім глобальною кризою для «обнулення» санкцій проти Росії і переходу до світу, в якому правлять 5 постійних членів Ради Безпеки і де Росія не буде сидіти на приставному стільчику.
Так чому ж Володимир Путін не віддає команду уряду хоч якось відкрити засіки Батьківщини? Справа тут навіть в тому, що він не хоче фактично погодитися з прихильниками прямих виплат. Хоча це типово для його поведінки: він постійно демонструє, що не піддається на тиск ззовні, в тому числі з боку громадської думки власної країни. Мені здається, він вичікує момент, коли початок цих виплат принесе йому максимальний політичний результат. Зараз, коли епідемія ще не досягла свого піку, такі виплати будуть сприйняті, звичайно, позитивно. Хоча багато що залежить від того як конкретно це буде організовано – адже Росія держава давно втратила управлінську кваліфікацію для швидкої реалізації простих і зрозумілих рішень.
Тому Путін, судячи з його дій, намагається всіляко відтягнути час видачі «подарунків» для народу.
Дуже цікавий і вичерпний аналіз ситуації зробив в своєму блозі аналітик Борис Толчинський:
«Пояснюю по пунктах, чому народу не роздають гроші, як в цивілізованих країнах, хоча їх повним-повнісінько.
Крах СРСР для Путіна насправді найбільша геополітична катастрофа ХХ століття, але саме геополітична: упав світовий гігант, який тримав на собі весь післявоєнний світопорядок. Немає і довіри народу. Звідси і ручне управління, і це вічне “не дати народу помилитися”. Для режиму пострадянської олігархії це не громадяни, а населення, неосвічена, несвідома маса. Якщо просто роздати гроші – люди їх проп’ють. Нєфіг знову плодити дармоїдів. Нехай крутяться і виживають самі: зароблене цінується дорожче розданого. Пострадянський режим хоче здаватися патерналістських, але, на відміну від радянського, не готовий їм бути.
І він не вірить, що у людей дійсно немає грошей: його статистика говорить інше. Якщо таки у когось грошей немає, то це в рамках статистичної похибки, і цим можна знехтувати в ім’я вищих інтересів держави. Всупереч профанів і романтиків, убогі не становлять політичну силу, з якою варто було б рахуватися. Силу становлять лише ті, кому є що втрачати. А якщо є що втрачати, отже, є гроші. Ну і навіщо тоді їх роздавати?”.
