Глава РПЦ Кирило, схоже, провалив завдання: сателітів Москви світу показав, а відібрати автокефалію ПЦУ і засудити Константинополь – не зміг.
На зустріч з главою РПЦ Кирилом в Амман (Йорданія) приїхали тільки троє глав інших православних церков. Тобто, Москва переоцінила свій вплив на православний світ. Що це означає – розбиралася LIGA.net.
ЩО ТРАПИЛОСЯ. З листопада минулого року РПЦ різними способами намагалася зібрати на зустріч в йорданському Аммані своїх сателітів, розраховуючи на присутність хоча б половини церков. Однак в результаті прибутку тільки чотири предстоятеля з 15: єрусалимський патріарх Феофіл, руками якого і була організована зустріч, сербський патріарх Іриней, митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав, і сам глава РПЦ. Ще дві церкви, румунська і польська, надіслали в Амман своїх представників (але не глав).
У тих, хто приїхав в Амман, крім демонстрації близькості до РПЦ були і особисті інтереси. Наприклад, на зустрічі обговорювалася церковна ситуація в Македонії і Чорногорії, а це дуже болюче питання для Сербії.
Єрусалимська церква використовувала один з абзаців комюніке, щоб підкреслити подяку королю Йорданії за «сприяння міжконфесійному діалогу». У РПЦ заявили, що відсутність глав церков Москві, мовляв, не перешкода: на Критський собор, скликаний Константинополем в 2016 році, теж «не всі поїхали». Це частково правда: поїхали 10 з 14 глав. Але все-таки більшість.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Головним завданням РПЦ на зустрічі в Аммані було засудити томос для ПЦУ; сколотити коаліцію проти Константинополя; перенести Вселенський патріархат в Москву. Участь більшої кількості голів церков додало б зустрічі ваги. Раніше богослов Ілля Бей говорив: «Вони будуть роздувати щоки, називаючи себе найбільшою помісною церквою в світі, найбагатшою і незалежною, щоб проголосити себе першими».
Глава відділу зовнішніх зв’язків РПЦ Іларіон перед зустріччю дав зухвале інтерв’ю російському Інтерфаксу. Він вважає, що Константинополь «вторгся в чужі межі» (мається на увазі Україна), почав перекроювати кордони церков і «надавати автокефалію кому заманеться».
Патріарх Варфоломій показав, що миритися з цим не має наміру. Він написав як мінімум два листи патріарху Феофілу, обидва – в жорсткому тоні: «Ми не можемо зрозуміти, як ви не помічаєте або навіть ігноруєте масштаби негативних наслідків цієї ініціативи». Другий лист був оприлюднений напередодні зустрічі. Кожна фраза і кожне слово відкалібровані. Видно, що над текстом ретельно працювали, і не тільки ієрархи, а й вчені. З листа випливає, що зустріч в Аммані не відповідає жодному з відомих канонічних форматів. «Цілком в дусі часу, можна говорити про гибридності амманського форуму», – вважає він.
Перший підсумок зустрічі в Аммані: розколу не вийшло. «І це було зрозуміло заздалегідь. Через автокефалію ПЦУ відносини з Константинополем не розірвала жодна православна церква, крім власне Москви. На радикальні кроки інші церкви не підуть. Вони можуть на рівні риторики бути незадоволеними, але це не означає реальним розколом», – каже про результати зустрічі релігієзнавець Горевий.
На даний момент повноцінно автокефалію Православної церкви України визнали Константинопольська православна церква (6 січня 2019 року) Олександрійська православна церква (8 листопада) і Елладська православна церква (12 жовтня). Але тепер ніщо не заважає церквам продовжити цей процес. На думку митрополита Київського і всієї України Єпіфанія, в цьому році ПЦУ визнають ще кілька церков.
