Російські окупанти планують захопити металургійні підприємства Слов’янсько-Краматорської агломерації після того, як взяли контроль над родовищами у Покровському районі.
Про це заявив військовий експерт Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ «Права Справа» в ефірі «Еспресо».
«Помилково вважати, що основний напрямок удару ворога – Покровський. Ця війна не за території, а за корисні копалини. Росіянам був цікавий Покровський район покладами літію, а саме селище Шевченко. Наразі вони вирішили це питання, захопили стратегічне українське родовище, яке є одне з найбільших в Європі. Російська армія передислокувала на цей напрямок приблизно до 110 тис., а за іншим оцінками до 120 тис. своїх оперативних резервів», – зазначив він.
За словами експерта, таке угруповання є одним з найбільших боєздатних в російській армії. Також росіяни захопили селище Котлине, яке має поклади коксівного вугілля. Снєгирьов наголосив, що це найбільші поклади коксівного вугілля у Європі.
Він вважає, що окупанти вирішували для себе декілька питань, не лише контроль над цими покладами, а й атаки по металургійних підприємствах України, контролюючи родовище у Покровському районі.
Снєгирьов пояснив, що мова йде про те, що виробництво металопродукції в Україні після захоплення родовищ коксівного вугілля, за оцінками аналітиків, може знизитися з 6 млн тонн до 2,5 млн тонн.
Тому це соціальна напруга на контрольовані Україною території, а саме на Дніпропетровську та Запорізьку області, де зосереджено основні металургійні підприємства нашої держави. Крім того, через окупацію таких родовищ не надходять у бюджет колосальні валютні кошти.
«На Покровському напрямку відбувається прорив окупантів в стик між Покровськом та Костянтинівкою, так звана Малинівська розв’язка, де окупанти основні зусилля спрямовують не в бік Мирнограда із загрозою виходу на Дніпровщину, а в бік Костянтинівки. А до Костянтинівки – 10 км. Створюється загроза оперативного оточення з чотирьох напрямків. Аналогічний тиск – з боку Торецька. На жаль, є тактичні успіхи ворога в районі Диліївки та Яблунівки, де відстань до Костянтинівки – до 10 км. Крім того, окупанти тиснуть на Краматорському напрямку, а це Часів Яр, Біла Гора, Ступочки – також загроза виходу на Костянтинівку, де відстань – 8 км», – підкреслив експерт.
Снєгирьов додав, що наразі під ворожим контролем з одного флангу – панівні висоти у Часовому Яру, а з другого – Торецьк, де російські війська також контролюють панівні висоти. За його словами, сама Костянтинівка знаходиться в низині, тому такий виклик буде досить серйозним для українських захисників.
«Основна ціль окупантів – захоплення Слов’янсько-Краматорської агломерації, чотирьох важливих промислових міст України: Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка. А росіяни рвуться до Слов’янська, тому що там найбільші в Європі поклади сланцевого газу. От, вам і розв’язання економічних питань шляхом захоплення українських територій», – підсумував експерт.
