Верховна рада схвалила в другому читанні законопроект №2237 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до закону “Про внесення змін до статті 80 Конституції України про недоторканність народних депутатів України”, передає кореспондент РБК-Україна.
За закон проголосував 291 парламентар. Кримінальну справу проти нардепа зможе відкривати виключно генпрокурор. Також забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого нардепом, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань.
У КПК також визначаються особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно депутата ВР.
Зокрема, відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення нардепом, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки генпрокурора).
При цьому клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи парламентаря, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені генпрокурором або виконувачем його обов’язків.
Розгляд таких клопотань, крім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею ВАКС. Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі нардепа. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити депутата Ради про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.
Якщо народний депутат без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без його участі.
Без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання, погодженого генпрокурором, дозволяється затримання нардепа лише у разі, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.
“Орган або посадові особи, які затримали народного депутата, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжний захід, або здійснили інші слідчі дії (крім обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій), зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це голову Верховної ради”, – сказано у тексті документу.
При цьому, якщо було затримано спікера Ради, правоохоронці зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це першого заступника глави ВР.
У законі визначаються особливості юридичної відповідальності нардепа. Так, парламентарі не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Вказано, що особливості початку досудового розслідування щодо нардепа, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій визначаються КПК.
Також вносяться відповідні зміни і до закону про Регламент Верховної ради.
“Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності законом “Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України”, – сказано у тексті закону.
