Політолог, керівник Фонду «Українська політика» Костянтин Бондаренко в ексклюзивному коментарі для каналу Хроніки триполюсного світу визначає ключові наслідки сьогоднішнього рішення Володимира Путіна щодо визнання «ЛДНР».
На думку Бондаренка, визнання Росією незалежності Донецької та Луганської Народних Республік – це ще один посил Заходу: ми не блефуємо, ми готові діяти всерйоз. А далі все залежатиме від готовності Заходу до встановлення правил гри в умовах нового світопорядку. По суті, ми маємо справу з хворобливим ламанням старого монополярного світу і з першим великим конфліктом нової епохи. І тепер, після вирішення Росії, м’яч на стороні Заходу: можлива спроба вирішити проблему дипломатичним шляхом (імовірність близько 60%), або шляхом ескалації військового протистояння (40%).
Проблема в тому, що ні перший, ні другий варіант не обіцяє нічого доброго для нинішньої Київської влади.
По-перше, дипломатичний шлях знову повертатиме нас до Мінських домовленостей. Але якщо раніше Зеленського та Єрмака (а раніше Порошенко) коробило від самої думки про федеративний устрій України, то тепер нас схилятимуть (причому всім світом та всіма способами) до явної конфедерації.
По-друге, результатом компромісу стане аварія єврооптимізму українців як панівної «релігії»: якщо Україні скажуть жорстке «ні» і НАТО, і ЄС, це може призвести до зникнення цілої когорти політиків, які спекулювали на інтеграційній тематиці.
По-третє, це дасть поштовх до зростання радикальних настроїв, незгодних із подібною політикою: поразка породжує особливий тип радикалізму, в основі якого лежить сліпий реваншизм, а це призводитиме до нестабільності держави (додайте величезну кількість зброї на руках у населення).
По-четверте, Україна стане полем протистояння кількох еліт, причому всі вони будуть компрадорськими за своєю суттю.
У разі ж збройного зіткнення між Росією та Заходом саме Україна стане полем основних баталій – з повною руйнацією економіки та інфраструктури країни.
“Сьогоднішній акт – прямий наслідок політики Києва, який намагається «забовтати» Мінські угоди та спробувати уникнути необхідності їх виконання. Паралельно Україна намагалася заручитися підтримкою Заходу та максимально озброїтися – аж до провокаційної заяви про можливий вихід із Будапештського меморандуму. Путін ясно дав зрозуміти, що його цікавить нейтральна та прогнозована Україна, а не вороже настроєна по відношенню до Росії. Визнання незалежності ЛНР та ДНР – це черговий «дзвінок». Плюс примус до миру. Плюс примус Києва до прямих переговорів (Путін як би легітимізував Пушилина та Пасічника: ви не хотіли мати справу з незрозуміло якими лідерами невизнаних утворень? Я вирішив питання, сідайте та розмовляйте з ними). Плюс демонстрація гоголівської тези «Ну що, синку, допомогли тобі твої ляхи?». Плюс запрошення Заходу до перезавантаження відносин у Європі та Євроатлантиці. Тепер важливо як відреагує офіційний Київ. Байден уже рекомендував Зеленському використати дипломатичний шлях. Найдурнішим буде палити мости (розривати відносини з Росією) або закликати до військового вирішення проблеми”, – повідомив політолог.
