На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну генерал ФСБ Сергій Бєсєда відповідав за інформування російського диктатора Путіна про просування. Однак після провалу операції «Київ за три дні» він знову сплив. Цього разу на переговорах у Саудівській Аравії.
Видання The Economist у своєму матеріалі пояснило, чому шпигуни їздять на переговори. Спочатку журналісти розповіли, що Бєсєда був одним із керівників П’ятої служби ФСБ, створеної в 1990-х роках для шпигунства за колишніми республіками СРСР. Його інформація призвела до помилкового очікування Путіна, що Україна здасться.
Коли замість гарантованих зустрічей із квітами українці вступили у війну з окупантами, з’явилися повідомлення про арешт Бєсєди. Однак, 24 березня Бєсєда, який нині обіймає посаду радника глави ФСБ, сидів за столом переговорів у Саудівській Аравії навпроти Майкла Волтца, радника США з нацбезпеки, та вів перемовини про можливе припинення вогню.
Важлива роль служб безпеки в переговорах несе два послання, стверджує Андрій Солдатов, експерт із розвідки, який живе у вигнанні. По-перше, Путін розглядає переговори як етап своєї військової операції, а не шлях до закінчення війни. По-друге, шпигуни були реабілітовані: вторгнення тепер видається як успіх.
Крім того, як зазначило видання, армія окупантів протистоїть не тільки ЗСУ, а й службам безпеки власної країни. За словами Солдатова, військова контррозвідка ФСБ стежить за ЗС РФ. Її завдання – стримувати вплив популярних генералів і запобігати політичній самоорганізації. «Масштаб чисток нагадує радянську епоху», – констатувало видання.
Журналісти зазначили, що Путін не довіряє своїй армії, і щоб підстьобнути її, він дозволив тодішньому голові приватної військової компанії «Вагнер» Євгену Пригожину критикувати головнокомандувача ЗС РФ Валерія Герасимова і тодішнього міністра оборони Сергія Шойгу.
При цьому, як звернуло увагу видання, пригожинський заколот у липні 2023 року, викликав співчуття у деяких офіцерів, а армія не зробила нічого, щоб зупинити його. Після ліквідації Пригожина кілька генералів зникли з поля зору, а Іван Попов, популярний командир, який критикував путінську війну, був понижений на посаді.
Видання зазначило, що найголовніше – медіаресурси, які Пригожин використовував для незалежної критики, були взяті під контроль. Їхня аудиторія налічувала приблизно 13 млн осіб. Ігоря Стрєлкова, військового блогера, який відкрито критикував Путіна, заарештували, а інші приглушили своє інакомислення.
У матеріалі йдеться про те, що за кілька місяців ФСБ почала чистку армії і міністерства оборони, унаслідок чого Шойгу, близького союзника Путіна, перевели на іншу посаду. Троє його колишніх заступників і близько 30 співробітників були заарештовані. За словами Михайла Коміна з Центру аналізу європейської політики зі штаб-квартирою у Вашингтоні, метою було як перерозподілити грошові потоки, пов’язані з міністерством, так і зруйнувати «клан» зв’язків Шойгу в уряді.
Його наступник Андрій Білоусов не належить до жодного клану. Через місяць після призначення він зустрівся з військовими блогерами і рекомендував направляти свої проблеми йому. Йому дозволили вибрати тільки одного зі своїх заступників, розповів Комін, додавши, що двох інших призначив Путін. Одна з них – племінниця російського диктатора.
Видання додало, що крім цього заарештували трьох генералів, зокрема Вадима Шамаріна, заступника начальника Генерального штабу, і Попова, якого перед цим понизили на посаді.
