Російський диктатор Володимир Путін опинився у найскладнішому становищі за роки свого правління — економічна війна виснажує Росію швидше, ніж армія отримує перевагу на фронті. Літній наступ, який у Кремлі вважали переломним, провалився: щодня Росія втрачала близько 800 солдатів, не просунувшись ані на крок.
Про це пише редактор відділу світової економіки газети The Telegraph Амброуз Еванс-Прітчард.
«Росіяни продовжують атакувати безпілотниками, але не досягають жодної стратегічної мети», – заявив колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.
Серія точних українських ударів по нафтопереробних заводах фактично паралізувала значну частину енергетичного сектору РФ. За даними агентства «Нафтогаз», 38% основних нафтопереробних потужностей країни не працюють.
Найглибший удар стався цього тижня — український дрон уразив Антипінський НПЗ у Західному Сибіру, за дві тисячі кілометрів від лінії фронту.
«Росія не може захистити ці активи. Це шокує багатьох, бо вони не вірили, що Україна здатна на такі глибокі удари», – наголосив Загороднюк.
Через зруйновані заводи Росія змушена імпортувати пальне з Китаю, Кореї та Білорусі. Водночас 20 регіонів країни запровадили нормування пального, а заправки обмежують продаж бензину до 30 літрів.
Нафтова галузь, колись головне джерело доходів бюджету, опинилася в кризі: видобуток знизився до 9 млн барелів на день, а доходи від експорту впали до мінімуму за три роки – 546 млн євро на добу.
Аналітики Goldman Sachs прогнозують, що падіння цін на нафту може обвалити видобуток ще більше – до 7,5 млн барелів на день. Для Кремля це означає скорочення валютних надходжень і фіскальний колапс.
Зі зростанням дефіциту бюджет Росії вдається до відчайдушних кроків. У Кремлі розглядають навіть введення «податку на паразитизм» – для тих, хто не працює. Тим часом банки змушують кредитувати оборонку, що лише прискорює фінансову кризу.
Попри провали на фронті, воєнна економіка Росії досі працює на повну, і аналітики побоюються, що Путін може вдатися до нової ескалації, аби уникнути поразки.
«Він завжди підвищує ставки, коли справи йдуть погано. Ймовірність розширення війни в Європі зараз надзвичайно висока», – застерігає Загороднюк.
Серед потенційних цілей називають Молдову, Сувалкський коридор або навіть естонську Нарву, де більшість населення – етнічні росіяни.
Додаткову небезпеку становить можливий неписаний пакт між Москвою та Пекіном. За словами джерел у колах безпеки, Сі Цзіньпін підтримує Росію, щоб США не могли повністю зосередитись на Китаї.
«Пекіну потрібно, щоб Росія залишалася у війні», – відкрито заявив міністр закордонних справ КНР Ван І під час зустрічі з представниками ЄС в липні.
Загороднюк порівнює нинішню ситуацію з Кримською війною XIX століття, коли Росія програла не через військову поразку, а через економічне виснаження. Тоді цар Микола І також переоцінив свої сили, і врешті змушений був прийняти принизливі умови капітуляції.
Загороднюк переконує:
«Годинник для Путіна цокає. І саме цей відлік робить нинішній момент для Європи найнебезпечнішим за десятиліття».
