ЄС мав намір ввести механізм, при якому країні можуть скоротити виплати із загального бюджету, якщо там, за оцінкою ЄС, не буде дотримуватися принцип верховенства закону.
Як розповіли в Європарламенті, він пов’язаний з бюджетом на найближчі сім років. Але такий підхід категорично відкидають Угорщина і Польща, які розцінюють його як спробу Брюсселя шантажувати членів союзу. Тому Будапешт і Варшава заблокували проект фінансового плану. На те, щоб розв’язати цю кризу, у ЄС залишилося півтора місяці. Однак навіть після цього ідеологічні протиріччя Брюсселя зі східними учасниками навряд чи припиняться.
6 листопада стало відомо, що Угорщина і Польща наклали вето на новий проект бюджету ЄС терміном на 2021-2027 роки. Причина в тому, що вже після того, як проект схвалили в липні, розподіл грошей пов’язали з тим, наскільки той чи інший учасник об’єднання відповідає критеріям верховенства права. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розцінив це як процедуру, «спрямовану на покарання держав-членів», і заявив, що «пов’язування економічних і фінансових питань з політичними дебатами» підірве європейську єдність.
Вето викликало обурення в ЄС. Єврокомісар з питань бюджету Йоханнес Хан закликав країни «взяти на себе відповідальність і зробити необхідні кроки для доопрацювання всього пакета». «Мова не про ідеології, а про допомогу нашим громадянам в найгірша криза з часів Другої світової війни», – написав він у Twitter.
У Брюсселі розуміють: без схвалення Угорщини і Польщі без загального бюджету залишаться всі 27 учасників, а тому зараз треба якось переконати Будапешт і Варшаву підтримати проект. При цьому від вже прийнятих умов Євросоюз відмовлятися не хоче.
– Ми як і раніше вважаємо, що для майбутнього Європи однаково важливі дві теми: узгодження і реалізація амбіційного соціально-економічного відповіді на кризу і забезпечення поваги верховенства закону, – сказали ЗМІ в Єврокомісії.
Як підкреслили в Єврораді, зараз ведуться консультації «з метою спонукати всі держави-члени приєднатися до консенсусу». Однак на питання, на які поступки готовий піти Брюссель, щоб домогтися підтримки Угорщини і Польщі, там не відповіли.
– Це невідкладний і ключовий момент, коли необхідно затвердити компроміс по багаторічному бюджету і попередню угоду про механізм верховенства закону, – сказав віце-голова Європарламенту, грецький політик Дімітріос Пападімуліс. – Європарламент вже пішов на всі можливі поступки. Однак механізм верховенства закону – це червона лінія. Тепер настав час, щоб Евросовет і Німеччина як голова ЄС взяли ситуацію в свої руки, забезпечивши виконання того, що вже було погоджено. Помилкові компроміси зараз недоречні, і я сподіваюся, що Евросовет виконає свої зобов’язання.
В останні роки у Будапешта і Варшави існують великі розбіжності з Брюсселем по тому, як розуміти верховенство закону. Ці уряду звинувачують в тому, що вони порушують демократичні принципи, намагаючись підпорядкувати собі інші гілки влади, що в обох столицях категорично відкидають. За вісім років Єврокомісія подала до Європейського суду три скарги на Угорщину і чотири на Польщу. І рішення були не на користь Будапешта і Варшави.
