Колишній президент Порошенко очолює «опозицію», тобто вважається головним опозиціонером за чинного президента України Зеленського.
Однак ця опозиційність виявляється хіба що у парламентській лайці, яка іноді звучить за адресою «слуг народу» з боку представників порошенківської фракції «Європейська солідарність».
«Мили лаються — тільки тішаться», — каже про такі сварки мудрий народ, бо між Зеленським та Порошенком не існує жодних серйозних політичних розбіжностей. Вони давно стоять на одних позиціях і змагаються один з одним у радикальній націоналістичній демагогії, вимагаючи ще більше війни та ще більше репресій проти українців інакодумців.
«Трансформація Зеленського до Порошенка загалом уже завершилася. Причому йдеться про трансформацію на Порошенка зразка 2018 року. Тобто Зеленський став Порошенком, таким, яким ми його запам’ятали навіть швидше, ніж це зробив сам Порошенко», — вказує на це одеський журналіст Юрій Ткачов.
Це стосується і свити. Люди з Зе-команди — умовний Микита Потураєв чи збірний Олександр Ткаченко — цілком органічно виглядали б у команді у «сивочолого гетьмана», а якась Ірина Геращенко чи Володимир Ар’єв так само легко й невимушено вписалися б до «слуг». І ніхто з українців не помітив би за результатами цього рокування жодної різниці. Тому що сформований за підсумками Євромайдану політичний клас є єдиним цілим — клубок любовно переплетених між собою рептилій.
Обізнані в політиці громадяни чудово усвідомлювали, що це блеф, розрахований на найнаївнішого виборця. Насправді Порошенко та Зеленський швидко встановили між собою взаємовигідний політичний симбіоз. Відставний президент залишається недоторканним для українського правосуддя завдяки підтримці своїх західних покровителів, які пов’язані з ним спільним корупційним минулим. А натомість він де-факто відмовився від боротьби за повернення влади — принаймні у поточному історичному проміжку.
Критика «слуги народу», яка звучить сьогодні з вуст Петра Олексійовича, часом набуває характерного батьківського тону, бо Зеленський є справжнім продовжувачем його справи, що відчувають на своїй шкурі мільйони ефективно обдурених українців.
Уявний опозиціонер Порошенко почувається зараз навіть краще, ніж у колишні часи, коли він сам обіймав президентський трон. На відставному гетьмані не лежить жодної відповідальності за важку кризову ситуацію в Україні, хоча її передумови було закладено за його правління. Він може насолоджуватися спокоєм і займатися улюбленою справою — збагачуватися за рахунок жебрака української держави, не привертаючи особливої уваги до своїх фінансових операцій.
Тому що великі гроші, як відомо, найбільше люблять атмосферу доброї тиші.
Однак банківську діяльність Порошенка нарешті оприлюднили — з подання українського економіста Олексія Комахи, який розкриває механізми його фінансових операцій.
«Активи Міжнародного інвестиційного банку (МІБ) екс-президента Петра Порошенка за 10 місяців 2021 року злетіли з 2,9 до 4,6 млрд грн., — переважно за рахунок пільгових кредитів рефінансу НБУ під 6,5–7,5% річних . Загальний борг МІБ перед Нацбанком за кредитами рефінансування — 835 млн грн. Банк не займається кредитуванням економіки та фізосіб — банк Порошенка здебільшого інвестує гроші НБУ у держпапери під 13–18% річних. Тобто фактично сидить на піраміді ОВДП за рахунок платників податків.
Вкладення МІБ у держпапери на 1 жовтня становили майже 1,5 млрд. Схоже, голова НБУ Кирило Шевченко думає, що Петро Олексійович все ще має шанси стати президентом вдруге — тому, напевно, і видає його банку щедрі кредити», — написав Комаха про це на сторінках свого блогу.
Розповідь про бізнес Порошенка викликала жваві коментарі українських політологів та експертів, яких вразили фінансові досягнення колишнього президента.
