В системі білоруської влади, мабуть, не залишилося нікого, хто міг би запобігати таким “нервовим зривам”, як скандал з ПВК Вагнера. А, значить, і 9 серпня можуть бути прийняті будь-які рішення.
Скандальне затримання 33 співробітників ПВК Вагнера – це не просто епізод в складних відносинах Мінська і Москви, вирішити цю проблему білоруська влада не зможе без негативних наслідків для себе, поки «простих і хороших» рішень навіть і не проглядається.
«Доброго виходу просто немає, – зазначає в інтерв’ю Thinktanks.by координатор аналітичного проекту Belarus Security Blog Андрій Поротніков. – Україна вже офіційно заявила, що домагатиметься видачі 28-й з 33 затриманих. Але це громадяни Росії, тобто передача їх Україні, яка де-факто знаходиться в стані війни з РФ, буде сприйнято як то, що фактично Мінськ стає на бік однієї з учасниць конфлікту».
За словами Андрія Поротнікова, повернення «вагнерівців» Росії зажадає пояснень: «Які тут відповіді можуть бути? Або ми всі це придумали і нам нема з чим йти навіть в бутафорський суд, або що ми змушені повертати під тиском Москви. Але в будь-якому випадку виникне питання: якщо Мінськ повертає людей, які, як ви впевнено оголошували, прибули до країни для ведення терористичної діяльності, то які взагалі реальні межі суверенітету Білорусі. На що може претендувати країна, яка, виходить, не в змозі відреагувати навіть на пряму загрозу своєму суверенітету. Це пастка, з якої є тільки погані виходи. Влада сама вистрілила собі в ногу в черговий раз».
Нервовий зрив з наслідками
«Зрозуміло, що історію з ПВК розраховували використовувати: показати всім, що російська загроза реально існує; зв’язавши ПВК з підтримкою альтернативних кандидатів, нанести їм нищівного репутаційний удар; показати, що участь в протестах є загрозою як і для самих учасників протесту, так і для країни в цілому, так як це створює умови і передумови для зовнішнього силового втручання, – сказав Андрій Поротніков. – І все це розраховували, по-перше, продати Заходу для того, щоб отримати, скажімо так, індульгенцію на репресії, по-друге, коливається частини всередині країни, яка злякається і в підсумку проголосує за Лукашенка».
Але для експерта «залишається загадкою», що влада далі планувала робити з цими людьми:
«Вони що, серйозно думали, що російських найманців можна тримати в СІЗО нескінченно довго, як, наприклад, журналіста Чуденцова, про якого, до речі, вже все забули? Але це не та ситуація, Чуденцов – це внутрішній казус, а тут міжнародний, в який вже залучені два конфліктуючі між собою сусідні держави. І кожна з них буде регулярно нагадувати про «вагнерівців».
На думку Андрія Поротнікова, рішення про таку операцію «було очевидно емоційним і непродуманим», з не просто нульовим ефектом, а негативним для себе.
«Судячи з усього, найманці приїхали до Білорусі для того, щоб слідувати далі, це було зроблено, на мою думку, за погодженням з білоруською владою, а потім їх використовували зовсім для іншого. Створюється враження, що їх просто заманили в пастку. На заготівлю вказує і те, що Лукашенко “пророче” 24 липня заявляє про якісь бойовиків і ПВК, і 24-го ж ця публіка і прибуває до Білорусі.
При цьому, якщо вони їхали «працювати» сюди, який сенс був ходити взводами в камуфляжі? Де джерела зброї, боєприпасів, вибухівки? Про це до сих пір не повідомляється, як не повідомляється і про те, хто їх замовник», – сказав Андрій Поротніков.
На його думку, хоча ПВК Вагнера є практично російської держструктурою, «Москва зараз не буде втручатися в жодні скандали, там чітко розуміють, куди їх намагається затягнути Лукашенко – у відкритий політичний конфлікт (на риторичному, звичайно, рівні) для продажу зовнішнім споживачам» .
«Москва буде реагувати дуже стримано і акуратно, але тільки поки стримано і акуратно. Так російській владі досить просто і далі тримати закритою кордон з Білоруссю, не пускати до себе білоруських гастарбайтерів. І дивитися, як Білорусь спробує прогодувати 300-400 тисяч безробітних людей. Місяць-два – і у цих людей закінчаться залишки грошей, вони вийдуть на вулицю, а російський телевізор їм дуже легко пояснить, що проблема не у відсутності роботи на російському ринку, проблема в тому, що Лукашенко відмовляється домовлятися з Путіним про відкриття кордону», – вважає експерт.
«Моя думка: це якийсь нервовий зрив, продиктоване емоціями рішення. І це дуже поганий знак, знак того, що в системі влади не залишилося людей, які могли б стримувати такі емоційні зриви. Це означає, що 9 серпня може бути прийняте будь-яке рішення, з яким ніхто не буде неслухняний у вищому ешелоні білоруської влади. І якщо рішення почне саботуватися на низовому та середньому рівні, то це призведе до дуже швидкого розпаду всієї системи державного управління», – сказав Андрій Поротніков.
