Парламент Узбекистану зберіг статус суверенітету Каракалпакстану.
Також ухвалено рішення продовжити громадське обговорення проекту поправок до Конституції на десять днів – до 15 липня.
Кілька днів у Каракалпакстані та його столиці Нукусі відбуваються масові заворушення. Люди протестують, оскільки новий проект Конституції передбачає позбавлення регіону автономії. Там діє режим НС.
Напередодні до Нукуса кілька разів прилітав президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв.
Нижня палата парламенту Узбекистану ухвалила рішення зберегти суверенітет Каракалпакстану у проекті поправок до Конституції країни, повідомляється у Telegram-каналі законодавчого органу. Депутати парламенти одноголосно підтримали збереження статей 70, 71, 72, 73, 74, 75 Конституції Узбекистану у поточній редакції із збереженням чинних норм.
1 липня в узбецькій республіці Каракалпакія пройшли масові протести через поправки до законів країни, які можуть позбавити мешканців регіону можливості провести референдум про вихід зі складу Узбекистану.
Наступного дня президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв прибув до столиці автономної республіки Нукус і запропонував не вносити до конституції поправки щодо суверенітету регіону.
Національна гвардія Узбекистану заявила, що ситуацію після масових протестів взято під повний контроль. Акції протесту розпочалися в п’ятницю в Автономній Республіці Каракалпакстан через можливе позбавлення регіону автономії та права на вихід зі складу Узбекистану. Різні джерела говорять про десятки тисяч протестувальників, сутички з силами правопорядку та десятки затриманих. Але достовірного підтвердження цієї інформації немає.
Після розпаду СРСР Каракалпакстан спочатку оголосив про свою незалежність, а потім підписав угоду про входження до Узбекистану на правах автономії та з можливістю виходу. За словами президента Шавката Мірзієєва, всі проблеми почалися через те, що ідею про референдум неправильно зрозуміли. Ось що він сказав, звертаючись до місцевих депутатів:
«Чому ви не подзвонили та не сказали, що люди були незадоволені? Адже я теж людина. Мені потрібне майбутнє Каракалпакстану. Кому треба тепер ганьбити нашу працю? Яка наша ціль? Ми маємо жити вільно. Люди повинні жити вільно незалежно від національності, релігії та мови. Конституційна реформа здійснюється для покращення життя людей. Якщо мешканці Каракалпакстану незадоволені, то жодна стаття ніколи не зміниться. Якщо вони дадуть свої пропозиції, статті 70, 71, 72, 74, 75 конституції залишаться без змін».
Населення Каракалпакстану — менше двох мільйонів осіб, тобто всього сім відсотків від населення Узбекистану, територією він становить понад третину країни. І при цьому це найбідніша її частина, каже головний редактор сайту Ц-1 по Центральній Азії Галима Бухарбаєва.
” У Каракалпакстані протягом усього цього часу проводилася тотальна узбекізація. Практично не залишилося жодного навіть напису каракалпакською мовою. Номінально республіка нібито незалежна, має конституцію свою, навіть є представництво офіційне дипломатичне в Ташкенті. Але насправді в Узбекистані країна зовсім не визнавалася. Там така бідність, там найвища захворюваність на туберкульоз. Народ, можна сказати, деморалізований. Насправді жодних рухів щодо відділення не було”.
