Відеозвернення колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва розвіяло найпесимістичніші прогнози про його долю.
Єлбаси (у перекладі з казахського «лідер нації» і цей титул закріплений за ним законодавчо) не виглядав у кадрі нездоровою і виснаженою людиною, навпаки, був бадьорим і зосередженим. Він оголосив, що вся влада в країні — у президента Касима-Жомарта Токаєва, конфлікту еліт у країні немає, а сам він перебуває на заслуженому відпочинку в столиці Казахстану. Назарбаєв записав звернення, сидячи за великим письмовим столом на тлі державного прапора Республіки Казахстан. Джерела газети The Guardian стверджують, що він перебрався до Китаю. Колишній радник першого президента Єрмухамет Єртисбаєв спростував цю інформацію, наголосивши, що Казахстан Єлбаси не залишав.
Назарбаєв публічно схвалив дії Токаєва щодо вирішення кризи, що стало чітким сигналом, кого треба розглядати реальним лідером країни. «Президент Касим-Жомарт Токаєв має всю повноту влади. Він голова Ради безпеки. Незабаром президента буде обрано головою партії «Нур-Отан», сказав Назарбаєв. Відеовиступ Назарбаєва можна було порівняти з інавгураційним ритуалом на честь чинного президента.
Впевнена заява Єлбаси про те, що президента «оберуть» головою правлячої партії лише підкреслює символізм події, зазначив у бесіді зі ЗМІ політичний аналітик Аскар Нурша. На його думку, переговори між «сім’єю» Назарбаєва та оточенням Токаєва завершуються, що вимагало певної публічної процедури.
Очевидно, переговори добігають кінця, і поява Назарбаєва виглядає як символічне передачі влади Токаєву. Назарбаєв показав, що йде з політичної сцени чи принаймні до такого сценарію готовий. Січневі події прискорили транзит влади в Казахстані, але поки що незрозуміло, чи завершився він остаточно. Так, частина правлячої еліти залишила країну, родичі Назарбаєва втратили посади. Але ми поки що не спостерігаємо процес передачі активів. Факт їхньої передачі і стане реальним процесом передачі влади, — переконаний казахстанський політолог.
За словами Нурші, активи сім’ї першого президента є вагомими. Політолог не виключає, що публічний виступ Назарбаєва та відставки членів його оточення можуть бути зроблені переважно лише для заспокоєння суспільства.
Іншу причину того, що Назарбаєв звернувся до казахстанців лише після зниження протестної хвилі, бачить директор міжнародних проектів Інституту національної стратегії Росії Юрій Солозобов, який поділився з своєю думкою щодо цього.
Звертатися у перші дні кризи було безглуздо. Натовпу раціональні аргументи не потрібні, більше того, вони могли лише підігріти її пристрасті. Саме зараз виник момент, коли його заклик до консолідації навколо президента Токаєва буде почутий і серед еліт, і глибинним казахстанським суспільством. Хто б що не казав, Назарбаєв — це символічна постать, до якої суспільство відчуває повагу, — вважає політолог.
Солозобов переконаний, що перший президент вдало вибрав момент для відеопослання, оскільки головною метою він завжди вважав збереження стабільності і цілісності держави, яку він і створив.
Єлбаси обійшов у своїй промові тему відставок своїх ставлеників та родичів, незважаючи на те, що вони втратили ключові пости в країні. Карім Масімов, який очолював казахстанський Комітет національної безпеки (КНБ) з 2016 року, був звільнений з посади ще 5 січня, а наступного дня його було затримано у справі про державну зраду та поміщено до слідчого ізолятора. 17 січня з посади першого заступника голови КНБ було звільнено племінника Назарбаєва генерал-лейтенанта Самата Абіша. Декількома днями раніше Кайрата Шарібаєва — дружина старшої дочки Єлбаси Дарігі — звільнили з посади голови правління національної компанії QazaqGaz. Також пост голови Національної палати підприємців залишив Тимур Кулібаєв, який одружений із середньою донькою першого президента Динаре. Чоловік молодшої дочки Назарбаєва — Алії — Дімаш Досанов за два дні до цього залишив посаду голови правління нафтотранспортної компанії КазТрансОйл.
Токаєв має можливість провести вдалі соціально-економічні реформи, зазначив Аскар Нурша.
Президенту потрібен новий проект на кшталт радянського НЕПу. Казахстанський шлях реформ більше нагадує «південно-східну азіатську» модель: стискається політичний кулак і розтискається кулак економічний. Але за Назарбаєва влада затиснула обидва кулаки, що й рвонуло зараз, а прелюдією стала ще протестна хвиля 2019 року, після якої, до речі, оточення Назарбаєва переконало його передати Токаєву посаду президента.
