Серед російської владної еліти назріває невдоволення жорстокою війною проти України та загалом тоталітарним поліцейським режимом, що склався у Росії. Одним з небагатьох, хто відверто виступає проти війни (хоча і не публічно), є один з найдавніших соратників Путіна Дмитро Козак.
Про це пише The New York Times (NYT).
Козак народився в радянській Україні, служив у радянських спецпідрозділах і працював з Путіним у мерії Санкт-Петербурга в 1990-х роках. Коли Путін став прем’єр-міністром Росії у 1999 році, він призначив Козака керівником свого апарату. В наступні роки Козак залишався чи не найближчим соратником Путіна, керуючи його головними проектами – від підготовки Сочинської олімпіади 2014 року до інтеграції в російську систему окупованого Криму.
Як зазначає NYT, протягом десятиліть Козак був вірним помічником Путіна при виконанні «деяких найделікатніших завдань». Однак, як розповіли виданню троє людей, близьких до Кремля, а також двоє обізнаних представників Заходу, сьогодні Дмитро Козак майже ні за що не відповідає, а майже всі його повноваження перейшли до Сергія Кирієнка.
«Кажуть, що Козак розчарував Путіна, бо Козак чітко дав зрозуміти, що вважає вторгнення в Україну помилкою», – пише NYT.
За даними джерел, напередодні повномасштабного російського вторгнення в Україну Козак радив російському диктатору не робити цього. За словами інсайдерів, він начебто попереджав Путіна про жахливі наслідки повномасштабного вторгнення, прогнозуючи запеклий опір України.
Також стверджується, що навесні 2022 року Путін відхилив проект мирної угоди з Україною, який Козак начебто попередньо погодив з Києвом.
А зовсім недавно Козак начебто представив Путіну пропозицію про закінчення війни. За словами кремлівських джерел, він також закликав Путіна провести внутрішні реформи, передавши потужні російські силові структури під контроль уряду та створивши незалежну судову систему.
«Навряд чи наполягання Козака вплинуть на Путіна, здебільшого оточеного людьми, які підживлюють його жорсткі вимоги до України. Але це відображає розчарування, яке охоплює частину московської еліти, через небажання Путіна йти на компроміси у війні та дедалі більш неконтрольовану владу служб безпеки», – пише NYT.
