Газова війна з Європою, падіння економіки і курс рубля, що вийшов з-під контролю, завдали тяжкої травми російському бюджету.
За підсумками липня федеральна скарбниця зафіксувала двозначний провал надходжень за всіма ключовими податками, а її загальні доходи скоротилися на 26% рік до року, випливає з даних, опублікованих Мінфіном РФ.
Незважаючи на стабільний експорт нафти, збори сировинної ренти просіли на 22% у річному вираженні, до 771 млрд рублів. Дався взнаки поворот «газового вентиля» у напрямку європейських країн, через який експорт «Газпрому» впав до рівнів початку 1980х років. За підсумками місяця бюджет зібрав лише 57,3 млрд рублів експортного мита на газ – мінімальний обсяг із кризи пандемії. Для порівняння: у червні це було 217,4 млрд рублів, у травні – 199 млрд рублів, у квітні – 234 млрд рублів.
Після нафтогазовими податками посипалися збори з несировинного сектора економіки. На 40% нижче, ніж роком раніше, виявились надходження ПДВ – другого за обсягом джерела виручки для уряду. Бюджет зібрав 493 млрд рублів внутрішнього ПДВ та 193 млрд – з ввізних товарів.
Збори акцизів впали на 26%, до 62 млрд. рублів; податку на прибуток – на 32%, до 129 млрд рублів. Спроби налагодити паралельний імпорт не принесли бюджету рублів з митниці: надходження ввізного мита впали на 60%, а акцизів – на 44% (до 32 і 7 млрд рублів відповідно).
Бюджет пережив «катастрофічний обвал прибутків», констатують аналітики MMI. Зібравши 1,761 трлн рублів податків, уряд збільшив витрати на 17%, до 2,653 трлн рублів. У результаті за підсумками місяця у скарбниці утворився дефіцит на 892 млрд. рублів, що дорівнює 33% місячного бюджету. Інакше кажучи, без забезпечення податкової виручкою залишився кожен третій витрачений урядом рубль.
Нафтогазові доходи перебувають під тиском через обмеження, пов’язані з санкціями, зазначає аналітик Райффайзенбанку Станіслав Мурашов: у країні постають цілі галузі – від автопрому до металургії, відновити імпорт вдалося лише на одну п’яту, а економічний спад пришвидшується – 2,8% у квітні. , 4,3% у травні, 4,9% у червні, за оцінкою МЕР.
І хоча бюджет тріщить по швах, міністерства та відомства вимагають грошей на заміщення імпорту, подолання кризи та мегапроекти, «прориву» яких вимагає президент. Загалом, за даними Мінфіну, надійшли заявки на 5 трлн рублів додаткового фінансування.
У цих умовах у влади залишається чи не єдиний перевірений часом рецепт – девальвація рубля. Через ситуацію з курсом бюджет втрачає значну частину доходів, а це не на користь влади, каже головний економіст ІК «Русс-Інвест» Олександр Арутюнян.
Тому, зазначає він, уряд і ЦБ готують нове бюджетне правило, в рамках якого скуповуватимуть валюту на біржі та штовхатимуть рубль униз. Зараз хіба що скуповування валюти центробанком «може стабілізувати доходи бюджету та завершити друге півріччя з профіцитом», каже експерт «БКС Світ інвестицій» Євген Миронюк.
