Опитування «Левада-центру», який показав, що менше половини росіян підтримують обнулення президентський термінів Володимира Путіна, не відповідає соціологічними даними, які є розпорядженні Кремля.
Про це на брифінгу заявив прес-секретар президента Дмитро Пєсков.
«Я не маю деталей – яка вибірка, які були питання», – сказав він, коментуючи дослідження «Левади», в якому взяли участь 1,6 тисячі осіб з 50 суб’єктів в РФ.
У Кремлі фіксують всі опитування, підкреслив Пєсков, додавши, що саме це «швидше, не відповідає тій соціології, яка є у розпорядженні Кремль». Опитування «Левади», проведений 19-25 березня, показав, що частка росіян, які хочуть бачити Путіна президентом ще по принаймні один термін, зменшилося до мінімуму з 2013 року – 46%.
Частка тих, хто проти, зрівнялася з рекордом 8-річної давності – 40%. При цьому тих, хто сумнівається стає менше: «важко відповісти» 14% проти 22% в травні 2018 го і більше 20% на початку 2010х.
«Безумовно ні» відповіли 30% респондентів на питання, чи схвалюють вони поправку про обнулення президентських термінів. В цілому проти виступили 47% учасників опитування (17% відповіли «швидше ні»).
Впевнену підтримку висловили 23%, «скоріше так» відповіли 25%.
Позитивні емоції від реформи Конституції, яка дозволить Путіну залишатися при владі до 2036 року, побивши рекорд правління Йосипа Сталіна, випробували, за даними «Левади», трохи менше третини росіян: 19% відчули «надію», 12% – «задоволення».
Кожен п’ятий заявив, що відчуває обурення, 16% – подив, 4% – втому. У кожного четвертого, що відбувається не викликало ніяких почуттів: про «байдужості» заявили 23%.
Молоді, освічені люди і москвичі здебільшого виступають проти обнулення термінів і збереження Путіна при владі, а бідна периферія – за, прокоментував «Відомостям» підсумки дослідження директор «Левада-центру» Лев Гудков.
У бідних «є надія на Путіна і владу, тому що іншої можливості зберегти те, що вони зараз мають, немає; більш інформована і освічена частина населення налаштована проти», констатує він.
За словами Гудкова, ситуація в суспільстві сильно змінюється, різке падіння рубля і епідемія вдарять по бізнесу і економіці, залишивши людей без засобів до існування. «Заяви про соціальну підтримку не грають ролі – падіння дуже серйозне. Люди перестають вірити, що керівництво країни зможе щось для них зробити», – вважає соціолог.
