Колишній прес-секретар президента України Юлія Мендель опублікувала в одному з українських видань фрагмент зі своєї майбутньої книги.
У ньому вона представляє свої роздуми про те, як Німеччина змогла переосмислити свій негативний досвід нацизму і чому Україні не вдається критично подивитися на своє минуле.
«Адже немає в історії нічого ганебного, ніж інфантильні спроби зображувати тиранію в якості ідеології «непорочної» жорстокості, приховуючи різноманітність людського свавілля, падіння героїв, тріумф полеглих, все це «трах» в голові п’яного солдата, який, геть забувши про мирне життя, заліз на німкеню, яка волала від жаху і, можливо, була побита, щоб потім ще роками заливати горілкою свій посттравматичний синдром, не вміючи розповісти про те, що створила з ним війна, відштовхуючи власну сім’ю, прикрикуючи на матір; солдата, у якого, можливо, за все його життя випала єдина можливість вкласти все своє виплекане на вже Другій світовій війні огиду до нацизму в ті кілька слів на стіні Рейхстагу», – розписала свою думку в одному реченні новоспечена письменниця.
Зберігши написи радянських солдатів на стінах німецького парламенту, німці показали, що засвоїли уроки минулого – саме це дало їм можливість змінитися, вважає Мендель.
А ось пострадянські країни ці уроки пропустили. Замість цього, за версією екс-спікера президента, вони оплакували Сталіна, готувалися захищатися від американців і вважали змінюваних генсеків ЦК КПРС.
Мендель прийшла до висновку, що в українців немає генетичного коду щастя, але що вона має на увазі під цим виразом, що не пояснила. Далі перейшла до мовного питання.
«Апологети українського націоналізму і проросійського світу мовами боролися за мову. Використовуючи нашу травму історичних заборон говорити рідною українською і російську пропаганду, спочатку нас роз’єднували, я навіть не говорю проросійські політики, а ті, хто не міг відірватися від вимені Кремля і не бачив Україну незалежною. Як годиться, з іншого боку впряглись націоналісти. На цьому гріх було не заробити політичні бонуси – тут я скажу про хворого – таким же політикам, які теж не представляли Україну незалежною», – заявила вона.
Після серії розлогих роздумів Мендель зробила висновок, що потрібно захищати не російськомовних і не україномовних, а українців від самих себе. У цьому ж контексті вона згадала введений нею термін «українську російську мову».
«У нашому тривалому протистоянні радикальних патріотів і прихильників ідей СРСР, які відчувають те чи страх, чи то огиду до легендарного Степану Бандері, правда і сила будуть на боці того, хто зможе зважитися на щирість Німеччини – винести минуле на поверхню і« звільнити пацієнта, щоб він міг жити новим успішним життям», – уклала колишній прес-секретар Зеленського.
Однак вона поки не уточнила, як прихильникам ідей СРСР допоможе досвід Німеччини в переосмисленні Бандери і до якого саме позитивному результату в цьому питанні українці повинні прийти.
