Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що незалежність республіки потребує захисту. Зараз всі заяви політика сприймаються як елемент передвиборної кампанії.
Тим часом, Лукашенко зіпсував відносини і з Росією, і з Заходом, і пред’явити досягнення в зовнішній політиці напередодні голосування він не може. Саме суверенітет республіки і зовнішні сили, які зазіхають на незалежність Білорусі, стануть, ймовірно, центральними темами його кампанії.
Напередодні Лукашенко виступив в Бресті на заході, присвяченому річниці початку Великої Вітчизняної війни. В ході спілкування з учасниками заходу президент заявив про необхідність захищати незалежність Білорусі.
«Катастрофи ніякої, але захистити ми повинні те, що маємо. Розслаблятися ні в якому разі не можна. Я вас попереджав два-три місяці тому, що ця так звана пандемія цим не закінчиться. Кому-то вона дуже на руку. Скоро побачите, кому. Хоча вже і зараз це бачимо.
Буде тиск серйозний, перш за все економічне. Тому що воювати з нами вже небезпечно, а нахилити треба. Занадто незалежними стали», – цитує слова президент БЕЛТА.
Напередодні президентських виборів обстановка в республіці досить напружена і будь заяви глави держави сприймаються в рамках його передвиборної кампанії, яка вже стала для Лукашенка непростою.
Раніше кандидату на пост президента Віктору Бабарико та його синові Едаурду були пред’явлені звинувачення в рамках справи Белгазпромбанку. За версією звинувачення, на базі банку діяла організована злочинна група, яка виводила кошти за кордон. За словами глави Комітету держконтролю Білорусі Івана Тертеля, з рахунку банку незаконно виведені $ 430 млн в ABLV – один з найбільших банків Латвії.
49,8% акцій Белгазпромбанку належать російським «Газпрому» і Газпромбанку. Раніше Тертеля розповів, що за діяльністю Бабарика нібито стоїть керівництво «Газпрому».
12 червня Олександр Лукашенко в ході робочої поїздки у Вітебську область прокоментував те, що відбувається навколо Белгазпромбанку і Віктора Бабарико. За словами президента, «працювали по банку» ще з 2016 року, проте інформацію про виведення грошей за кордон іноземці надали тільки в грудні минулого року. Він розповів, що доручив голові Комітету держконтролю зайнятися розслідуванням, однак ніякого політичного контексту в справі проти Бабарико немає.
«Як перед богом клянуся, що мені це зараз у передвиборчій кампанії не потрібно. Тому що будуть кричати: боїться когось, – заявив Лукашенко. – Я нікого не боюся! І мені ця ситуація невигідна, але негідників треба було припиняти, тому що почали ховати кінці у воду. Не вийшло”.
«Ви не думайте, що там з боку Лукашенко якийсь накат. Ніякого накату немає. Мені це зараз і не потрібно було», – запевнив білоруський лідер.
18 червня Бабарика та його син, який керує ініціативною групою по висуненню на вибори, були затримані. Обом обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, повідомив у неділю, 21 червня, штаб політика. На момент затримання Бабарико, він був єдиним кандидатом, крім самого Лукашенка, хто вже здав в ЦВК Білорусії необхідну кількість підписів (більше 100 тис.).
В той же день, ввечері 18 червня, в центрі Мінська пройшов «Пікет солідарності» з затриманими під час президентської виборчої кампанії. 20 червня акції протесту в Білорусі поновилися, і пройшли вже не тільки в столиці, а й інших великих містах. В умовах пандемії жителі країни шикувалися в «ланцюга солідарності». Як повідомляє TUT.by, в Вітебську такий ланцюг розтягнулася на 300 м, а в Гродно на 1,5 км. До слова, великі черги шикувалися і на початку червня, коли громадяни країни приходили, щоб поставити підписи за незалежних кандидатів в президенти.
Акції протесту супроводжувалися і затриманнями. За інформацією білоруського правозахисного центру «Весна», в Мінську затримані понад 40 осіб. Крім того, є затримані в Бобруйську, Гомелі, Вітебську, Могильові, Гродно і Новополоцьку.
Затримання Бабарико стало не єдиним приводом для протестів. З кінця травня в СІЗО залишається опозиційний блогер Сергій Тіхановський, який планував висунути свою кандидатуру в президенти, проте ЦВК відмовилася реєструвати його ініціативну групу, оскільки блогер на той момент відбував адміністративний арешт і не зміг особисто підписати необхідні документи.
30 травня в відношенні Тіхановського і семи його прихильників було заведено кримінальну справу за насильство по відношенню до співробітників органів внутрішніх справ. Інцидент, який послужив приводом для порушення справи, стався під час збору підписів за дружину Тіхановського, Світлану, яка висунула свою кандидатуру замість нього.
16 червня «Весна» повідомила, що стосовно блогера порушено ще одну кримінальну справу – за перешкоджання проведенню виборів. В результаті Світлані вдалося набрати необхідну кількість підписів для участі у виборах. Крім неї в гонку вступив Валерій Цепкало – ще один опозиційний кандидат, який раніше займав пост помічника Олександра Лукашенка.
Також у виборах візьмуть участь ще три кандидати – співголова громадського об’єднання «Говори правду» Андрій Дмитрієв, екс-депутат Ганна Канопацька і голова Білоруської соціал-демократичної «Грамада» Сергій Черечень.
19 червня Євросоюз закликав уряд Білорусії до негайного звільнення Віктора Бабарико та його сина.
«ЄС закликає білоруську владу негайно звільнити їх і гарантувати повну повагу верховенства закону, в тому числі справедливе і прозоре розслідування, а також право на адвоката», – йдеться в заяві Євросоюзу.
Крім цього, Брюссель зажадав від Мінська забезпечити проведення конкурентних і прозорих виборів президента, а також звільнити всіх затриманих в результаті протестів громадян.
У відносинах Білорусі і Євросоюзу тільки недавно намітився прогрес. З 2004 року по відношенню до республіки були введені європейські санкції. Брюссель впевнений, що в Білорусі не дотримуються права людини і принципи демократії. З тих пір ЄС пильно стежить за проведенням виборів в республіці.
Олександр Лукашенко останніми роками вів політику посередництва між Заходом і Росією. Репутація «останнього диктатора» в Європі багато в чому не залишала йому простору для маневру до 2014 року, коли Мінськ відмовився визнавати Крим, як частину Росії.
Незабаром Лукашенку вдалося зайняти місце в вирішенні конфлікту на Донбасі. Білоруський лідер приміряв на себе роль посередника і миротворця, наслідуючи приклад Франції і Німеччини. У висловлюваннях, щодо ситуації на Донбасі, Лукашенко проявляє дипломатичність. У своїх заявах він обережний і послідовний – виступає за завершення війни і не підтримує жодну зі сторін.
Паралельно з досягненнями на західному напрямку, Лукашенко керував суперечливими відносинами з Росією. Непорозуміння між сторонами встановилися в ході процесу створення Союзної держави. Білоруський лідер не раз скаржився на несправедливі з боку Москви умови по нафті і газу. Про відчутний прогрес на цьому напрямі, годі й казати. Тим часом, за час роботи над створенням дорожніх карт, білоруський лідер чергував досить різкі заяви про Росію із запевненнями, що відносини Мінська і Москви завжди будуть найближчими.
Так чи інакше, на нинішніх виборах білоруському лідерові пред’явити по зовнішньому напрямку нічого. Сьогоднішня обстановка в республіці обнулить все його досягнення у відносинах із Заходом, в той час як Росія не раз висловлювала роздратування різкими словами Лукашенка.
Цілком ймовірно, білоруський лідер, розуміючи, що позбувся підтримки і з обох сторін, свою передвиборчу кампанію вибудовує навколо незалежності республіки і зовнішні загрози.
Раніше Олександр Лукашенко торкнувся теми втручання у вибори Білорусії. До цього він також не раз натякав, що за деякими кандидатами стоять зовнішні сили.
«Ви бачите, що сьогодні фокус всіх політичних інтересів сконцентрований на Білорусі. Як із Заходу, так і зі Сходу. Спостерігаючи за ситуацією в протягом останньої доби, я бачу, що активізувалися певні сили, які починають діяти, розгойдуючи ситуацію в країні», – заявив Лукашенко за кілька годин до приїзду глави МЗС Росії Сергія Лаврова до Мінська.
Втім, в ході самої зустрічі білоруський лідер запевнив, що відносини Мінська і Москви залишаються на колишньому високому рівні, а після переговорів сторони підписали угоду про взаємне визнання віз, робота над яким велася кілька років. Однак Лукашенко все ж не залишає риторику про зовнішні гравців, які несуть загрозу суверенітету Білорусі.
«Ви ж розумієте, що незалежності багато не буває. Вона або є, або її немає. І я ще рік тому, виступаючи 3 липня, попереджав, що незалежність дуже дорого коштує. Це найцінніше, що може бути у того чи іншого народу або держави. Тому якщо ми – народ, якщо ми хочемо мати свою державу, свою незалежність повинні захистити», – заявив напередодні Лукашенко в Бресті.
Що примітно, президент допускає критичні висловлювання як щодо Росії, так і по відношенню до Заходу. Так, в ході свого виступу Лукашенко заявив, що проблеми з демократією є і в Європі, і в США.
«Хто б міг подумати, що Америка так спалахне, і демократичні ЗМІ сьогодні захлинулися і замовкли. Вони не показують, що відбувається. Там в містах вже увійшли війська і ввели комендантську годину. Те ж саме і в Західній Європі. Про це не прийнято говорити. А у нас вони щось побачили», – заявив білоруський лідер.
Так чи інакше, вже зараз незалежність Білорусі стала центральною темою, навколо якої Лукашенко вибудовує свою виборчу кампанію. І в світлі створення союзної держави заяви про суверенітет республіки подаються як особисті досягнення білоруського лідера.
«Єдине, про що вас попрошу: ніколи (буду я, не буду) не дозволяйте, щоб вас підганяли, щоб вас змушували і нахиляли. Пройшли ті часи. Ми встигли зміцнитися і створити свою державу. Головне завдання – захистити його», – заявив Олександр Лукашенко.
