Олександр Лукашенко розкрив подробиці змови проти себе і озвучив сценарії власного вбивства.
Білоруський глава також пообіцяв підписати декрет, згідно з яким в екстреному випадку влада перейде до Ради безпеки.
У суботу білоруський лідер Олександр Лукашенко пообіцяв підписати найближчим часом декрет, згідно з яким влада в республіці перейде від президента до Ради безпеки в разі екстреної ситуації. «Скажіть, якщо завтра немає президента, ви гарантуєте, що все буде нормально? Ні. Тому на цей випадок я підпишу в найближчі дні декрет, як буде вибудувана влада в Білорусії. Президента застрелили – на завтра рада безпеки буде наділений повноваженнями. Треба вводити надзвичайний стан миттєво, аж до військового, якщо хтось на кордоні ворухнеться. І Рада безпеки повинна приймати рішення», – заявив Лукашенко.
Втім, президент визнав малоймовірною ситуацію, при якій повноваження будуть передані Раді безпеки, але варто «передбачити все» і в екстреній ситуації Білоруссю буде правити фактично «колективний президент». Формально обов’язки глави держави виконуватиме прем’єр, але всі рішення будуть прийматися таємним голосуванням, «щоб не було тиску». «Коли будуть президентські вибори призначені, вводити чи не вводити надзвичайний стан, як діяти і так далі – ось цивільні і військові в Раді безпеки вирішать», – пояснив білоруський лідер.
В середині квітня ФСБ Росії затримала в Москві політолога, колишнього прес-секретаря Лукашенка Олександра Федуту і американського адвоката Юрія Зенковича. Їх звинувачують в підготовці військового перевороту, а також намір вбити Лукашенка і привласнити його майно. Третім підозрюваним виявився глава опозиційної партії БНФ Григорій Костусєв. Лукашенко звинуватив в підготовці замаху спецслужби США. Про зірваних плани змовників згадав президент Росії Володимир Путін в посланні до Федеральних зборів.
Також Лукашенко розкрив нові подробиці змови проти нього. Всього, за його словами, існували три сценарії. План по ліквідації президента в ході майбутнього параду Перемоги 9 травня в Мінську був скасований через складність його реалізації. Варіант з нападом на президентський кортеж за допомогою гранатометів виявився нереалізованим через високу швидкість пересування автомобілів з Лукашенком. Третій сценарій передбачав збройний напад на заміську президентську резиденцію. На її знищення передбачалося виділити 10 млн доларів, а за вбивство Лукашенка снайперу могли заплатити 1 млн доларів. «Ми контролювали їх кожен крок», – зазначив він.
Переговори з передбачуваними організаторами перевороту, за словами Лукашенка, вів агент білоруських спецслужб, він виконував роль «продажного генерала». «Це був наш агент. Молодець. Спасибі хлопцю, він здорово нам допоміг, не побоявся. Вони через нього хотіли підняти армію», – повідомив Лукашенко.
Заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін вважає, що Лукашенко підміняє свої обіцянки, дані в момент критичної ситуації восени минулого року в протистоянні з опозицією після президентських виборів. Тоді білоруський лідер заявляв про намір змінити конституцію і провести дострокові вибори.
«Я не бачу особливої екстраординарності в цьому декреті. Згідно з конституцією Білорусі, в разі екстреної ситуації з президентом виконуючим обов’язки глави республіки стає прем’єр-міністр. В даному випадку передати повноваження всій Раді безпеки неможливо, значить, повноваження будуть передані секретарю РБ. Від цього ситуація в республіці істотно не змінюється. Прем’єр-міністр і секретар Радбезу є абсолютно довіреними людьми Лукашенка», – вважає Жарихін.
На думку експерта, Лукашенко відчув поліпшення ситуації в республіці, тому реалізовувати обіцянки необов’язково, «але в такій ситуації, коли проти глави держави влаштовують змови, треба прийняти якісь екстраординарні заходи».
У свою чергу білоруський політолог і провідний експерт аналітичного центру «Стратегія» Валерій Карбалевич вказує на спірність рішення Лукашенка, оскільки згідно з основним законом, у разі екстреної ситуації влада переходить до прем’єра, який повинен провести президентські вибори протягом декількох місяців. «Процедура переходу влади до Ради безпеки ніяк не прописана», – зазначив експерт. – «Причому розділи конституції, що передбачають систему державного управління, приймаються на референдумі».
Він нагадав про обіцянку президента провести на початку 2022 року референдум щодо зміни конституції республіки. «Здавалося б, треба просто почекати і прописати в конституції передачу повноважень від президента до Радбезу безпеки, якщо він так цього хоче. А раз Лукашенко збирається підписати такий декрет зараз, то складно сказати, наскільки плани конституційної реформи залишаються в силі», – вважає політолог.
Експерт припустив, що Лукашенко зважився на такий крок, повіривши в серйозність спроби держперевороту і вбивства президента. «Лукашенко не довіряє нікому. Він вірить тільки в колективні державні інститути», – вважає співрозмовник.
