Доля Лівії перебуває в центрі уваги країн Перської затоки. Про це можна судити по порядку міжнародного економіко-політичного Форуму в Досі, який закінчився в минулі вихідні.
Не буде перебільшенням сказати, що готовність турецького керівництва надати пряму військову допомогу міжнародно визнаному уряду на чолі з прем’єр-міністром Фаїзом Сараджем застала зненацька ті аравійські центри сили, які проявляли інтерес до лівійського досьє.
Після того, як президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив про можливість турецької військової операції в Лівії, у політиків і експертів з’явилося безліч питань щодо того, навіщо офіційна Анкара вплутується в ще одну військову кампанію за кордоном і чи не призведе це до загострення відносин з Росією, яка підтримує Лівійську національну армію під командуванням воєначальника Халіфи Хафтара. Відповідати на них довелося турецькому міністру закордонних справ Мевлюту Чавушоглу. В ході публічного інтерв’ю, яке відбулося в перший день форуму, шеф турецької дипломатії підтвердив: офіційна Анкара готова надати військову підтримку уряду в Тріполі в разі, якщо воно звернеться з відповідним запитом. Саме такого роду підтримку формально передбачають домовленості між Анкарою і Тріполі.
Чавушоглу запитали, що буде означати для російсько-турецьких відносин можлива операція збройних сил Туреччини на півночі Африки. Глава МЗС пояснив, що не бачить в цьому великого потенціалу для конфлікту. Він не став заперечувати, що російське керівництво є важливим актором в лівійському досьє, вказавши на те, що в північноафриканської країні на боці Хафтара воюють бійці російської приватної військової компанії. Незважаючи на те, що Чавушоглу не назвав її, очевидно, що він мав на увазі ПВК Вагнера. Як відомо, присутність російських найманців в Лівії російське керівництво публічно заперечує, як і політичні симпатії до лівійського фельдмаршала. Втім, за словами шефа турецької дипломатії, можлива відправка турецьких військ зробить Анкару і Москву суперниками в регіональному розрізі. Міністр вважає, що у двох країн завжди є протиріччя, однак вони вирішуються шляхом переговорів.
Катар з цієї точки зору близький Туреччини. Регіональні сусіди емірату – Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати виступають на підтримку Лівійську національну армію і Хафтара.
Паралельно з гострими з точки зору російської репутації публічними заявами турецька сторона інтенсифікувала дипломатичні контакти з урядом національної злагоди Сараджа. Після того, як на форумі в Досі Сарадж провів переговори з Чавушоглу, він відправився в Анкару для зустрічі з Ердоганом. Це стало першою зустріччю двох лідерів з того моменту, як Туреччина і уряд в Тріполі підписали домовленості по кордонах і військовій співпраці, що викликали обурення з боку Греції і Єгипту. За підсумками зустрічі турецький лідер назвав командувача Хафтара незаконним представником Лівії.
“Сарадж – це законний керівник, а Хафтар – незаконний. Він не визнаний жодною міжнародною угодою”, – звернув увагу Ердоган.
Президент Туреччини також знову заявив про готовність офіційної Анкари «надати всю необхідну підтримку Сараджу».
Юридично турецьке керівництво має всі можливості для розгортання операції в Лівії. Це передбачає угода, яке торкнулася в тому числі морських кордонів Туреччини і Лівії, так і домовленості зразка 2012 року.
Аналітики звертають увагу на те, що відправка військ в цьому контексті – лише формальність. Мало хто буде виступати проти рішення Ердогана допомогти Сараджу. За словами турецьких чиновників, незважаючи на те, що лідер заявив про необхідність офіційного запиту на відправку турецького контингенту на північ Африки, відповідне рішення він вже прийняв. Втім, фахівці попереджають, що лівійський конфлікт може дуже легко вийти з-під контролю і зіштовхнути лобами дві держави – Росію і Туреччину. Ймовірно, дуже багато в турецьких діях буде залежати від особистих переговорів президента Володимира Путіна і його колеги, які відбудуться в січні в Стамбулі.
