Глава МЗС РФ Лаврова на прес-конференції за підсумками переговорів зі своїм вірменським колегою Араратом Мірзояном повідомив, що США та Франція відмовилися від взаємодії з Росією як співголови Мінської групи ОБСЄ.
По суті, він підтвердив те, що стало зрозуміло ще після «холодного» прийому наданого співголовам МГ ОБСЄ президентом Ільхамом Алієвим наприкінці 2020 року, де їм було оголошено, що Азербайджан так і не дочекався від посередників дієвих зусиль щодо врегулювання карабахського конфлікту і вирішив його самостійно, звільнивши, відповідно до чотирьох резолюцій Радбезу ООН, окуповані вірменськими силами території. Нагірно-карабахського конфлікту, як і самого цього поняття, у політичному та дипломатичному полі більше немає. Звідси логічно випливало, що й необхідність у будь-яких послугах співголів Мінської групою також відпала.
Вторгнення Росії в Україну призвело до ізоляції цієї держави на міжнародній арені, унеможлививши будь-яку співпрацю з нею США, Франції, в тому числі і в урегулюванні вірмено-азербайджанських відносин. Це не означає, що кожна з країн, які були в минулому співголовами посередницької Мінської групи, повністю усуваються від вирішення проблем, що залишаються. США, як наддержава, має голос у вирішенні проблем у будь-якій точці світу. Росія залишається підписантом і виконавцем тристоронньої заяви, що поклала край 44-денній війні 2020 року, а її «миротворчий» контингент дислокований на території Карабаху, де проживає вірменське населення. Франція, як країна-головуючий в Євросоюзі, висунула президента Ради ЄС Шарля Мішеля як посередника між Азербайджаном і Вірменією.
Туреччина, що здійснює разом з Росією моніторинг за припиненням військових дій у Карабаху, а також Іран, беруть участь у забезпеченні міцного миру та відновленні співробітництва в регіоні.
Проте Мінську групу, з її надуманими і непропонованими пропозиціями, двозначною поведінкою її співголів, відправлено в архів історії дипломатії.
Адже Мінська група, на відміну від самої ОБСЄ, не була інституційною структурою, а мала спеціальний статус. Такі структури називаються англійською – Ad hoc. Вони створюються тисячами, частіше для обговорення та рідше для вирішення будь-яких проблем і за визначенням є тимчасовими та допоміжними. По виконанню поставленого завдання або за відпадання необхідності, структури, подібного типу, не розпускають, не ліквідують, а просто перестають ними користуватися і більше не звертатися до них.
Тепер Мінська група, її склад, діяльність, напрацювання та пропозиції, становитиме інтерес лише для істориків, конфліктологів та дипломатів-початківців. А тим часом глава МЗС Вірменії на тій же прес-конференції за участю Лаврова незрозуміло пробелькотів, що «міжнародне співтовариство продовжує бачити врегулювання нагірно-карабахського конфлікту в рамках мандату співголови МГ» і його це обнадіює.
