Ще місяць тому Сергій Аксьонов заявляв, що Сімферополю загрожують масові обмеження водопостачання.
За його словами, єдиний порятунок, якщо найближчим часом на півострів обрушаться довгоочікувані зливи. 20 квітня, відразу після Пасхи глава Криму розпочав засідання урядового оперативного штабу з протидії COVID-19 з гучною подяки небесам за перший квітневий дощ.
«Слава Богу, нас почули! Це Божий промисел, в добрий час», – хрестився Аксьонов прямо на телекамери. Глава уряду РК Юрій Гоцанюк радісно цитував дані гідрометцентру, що на заході і півночі півострова випало близько 11 міліметрів великодніх опадів, в південній і центральній частині – 15 міліметрів. Смішна цифра, якщо порівняти, що рівень одного тільки водосховища «Сімферопольське» зараз знижується на метр на добу.
Загальна радість від єдиного пасхального дощу згасла занадто швидко. З тих пір з небес не пролилося ні краплі. Немов аутогенне тренування, місцеві ЗМІ безперервно цитували оптимістичні спічі провідного спеціаліста центру погоди «Фобос» Євгена Тишківця. Московський прогноз кримської погоди виявився блефом. Нинішній сумарний запас кримських водосховищ природного стоку впав до 100 мільйонів кубометрів. Це в два рази менше, ніж навесні 2019 року. На початку квітня Аксьонов стверджував, мовляв, води Сімферополю вхопив на 3,5 найближчих місяці. Сьогодні подібних запевнень робити не ризикують.
Першими оголосили про воду за розкладом у Севастополі. Напередодні уряд міста зібрав представників садівничих кооперативів і офіційно попередило, що на тлі водної кризи в регіоні на невизначений термін відкладено перехід від зимового до літнього режиму водопостачання. Суть в пропускної здатності дачних труб – діаметр зимового введення в 4-5 разів менше. Тобто, обсяг подачі води на навколишніх масивах залишається мінімальним. Хоча сонце смажить щосили, на полуденному градуснику + 25, і без поливу молода поросль гарантовано засохне.
Однак проблема набагато серйозніше садів-городів. Севастопольські дачі зараз повністю заселені приїжджими. По суті, це нові міські житлові масиви, причому величезні, людей тут дуже багато. Коли почали оформлення дитячих коронавірусних посібників, раптом з’ясувалося – дві третини школярів ніде не зареєстровані. Це діти, які прибули сюди за найближчі роки разом з батьками. Неважко підрахувати, що з 2014 року населення Севастополя зросла мінімум в 2.5 рази. Значна частина «понаїхавших» орендує дачні будинки, де дозволено проживання. Нинішньої спекотної весни вони знемагають без води, навіть технічна в дефіциті. Тепер сподіватися взагалі нема на що.
Наполовину спорожніло Чорноріченське водосховище – головний і практично єдине джерело води для севастопольців. І це ще прийнятний варіант. Нинішнє обміління Сімферопольського водосховища взагалі називають катастрофічним. Схожий кошмар спостерігався 36 років тому. «Літо 1994 го було особливо посушливим, дощі пішли тільки восени», – згадують городяни. Але тоді допомогла тала вода з гірських вершин.
Минулої зими снігу на кримських горах не було від слова взагалі. Надзвичайно посушливим виявився лютий. У басейні річки Демерджі у курорту Алушта випало 0.1 мм опадів (0.3% норми), в басейнах севастопольської Коккозки і севастопольського Бельбека їх взагалі не спостерігалося. За березень дефіцит опадів на плато Ай-Петрі склав небувалі 91%, на Ангарському перевалі – взагалі 96%. Як підсумок, по висохлої чаші Сімферопольського водосховища можна бродити, виколупуючи з землі уламки античної кераміки. Тутешня річка Салгир не досягає основного водойми, буквально зникаючи в пилу сухого придонного мулу. Єдина пляма річковий вологи сконцентровано біля греблі. Картина жахлива, при сильному південному вітрі пилова завіса з водосховища накриває приміський район Мар’їно.
Схожа ситуація на Аянському і Партизанському водосховищах, які також живлять Сімферополь. Всі вони заповнені менш ніж на третину. Ділянки дна видно на середині водойм. Сухими стоять гірські струмки вершини Еклізі-Бурун, де сніжна шапка завжди лежала мало не до літа. Зараз і тут нема чому танути.
