У Кремлі прийнято рішення не шукати взаємоприйнятний вихід з кризи, що склалася, а реалізовувати жорсткий сценарій щодо Олександра Лукашенка.
Кремль офіційно на вищому рівні відреагував на затримання 33 бойовиків ПВК Вагнера в Білорусі. За версією БелТА, 200 найманців закиуті в країну для дестабілізації обстановки напередодні президентських виборів.
Володимир Путін обговорив з членами Ради безпеки. Як повідомив прес-секретар Дмитро Пєсков, в Кремлі висловили надію, що росіян скоро звільнять.
Про що свідчать прозвучали заяви і їх тональність? «Білоруський партизан» адресував ці питання директору Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень Арсенію Сивицькому.
Нагадаємо, Сивицький виявився одним з небагатьох незалежних експертів, хто підтримав версію влади Білорусі в історії з затриманими “бойовиками”.
– Путін збирав Радбез Росії, на якому обговорював затримання 33 росіян в Білорусі. Офіційний Мінськ порушив кримінальну справу про підготовку терактів. Чи означає, що конфлікт вийшов на міждержавний рівень?
– Так. Перші наради пройшли в день затримання росіян.
– «Було висловлено сподівання на те, що вже найближчим часом в цю історію буде внесена ясність і безпідставно затримані російські громадяни будуть звільнені», – сказав за підсумками наради прес-секретар Путіна. Що це значить?
– Кремль не прийняв сигнал Олександра Лукашенка, посланий в день затримання групи. Сенс сигналу полягав в тому, що Олександр Лукашенко готовий знайти прийнятний вихід з ситуації, що склалася, щоб і Кремль міг зберегти обличчя.
Але за умови дуже чітких залізобетонних гарантій, що Москва не стане втручатися у внутрішні справи Білорусі під час виборчої кампанії, безпосередньо під час виборів і відмовиться від жорстких сценаріїв такого втручання в майбутньому.
Перші консультації на рівні Ради безпеки Росії, за нашою інформацією, пройшли в день затримання «найманців» в Білорусі. А зараз просто озвучено офіційну відповідь російської сторони: її тональність свідчить про те, що Кремль продовжить гнути жорстку лінію щодо офіційного Мінська і не збирається ні про що домовлятися з Лукашенком.
– Здається, пішла вже і інша реакція на інцидент: у білорусів виникли проблеми при перетині білорусько-російського кордону.
– З початку епідемії коронавируса на білорусько-російському кордоні з боку Росії діє особливий режим, який обмежує вільне пересування білоруських громадян. Зараз заходи посилюються, але я б пов’язував їх не стільки з формальними процедурами (перевірка документів, посилення контролю), скільки розглядав би як посилення військової присутності на кордоні.
Розгортаються додаткові підрозділи прикордонної служби ФСБ, паралельно йде перевірка боєготовності в Західному військовому окрузі – все це є непрямими ознаками, що Росія розглядає можливість силового втручання у внутрішні справи Білорусі.
Звичайно ж, на тлі виборчої кампанії і подій, які розгорнуться в країні після 9 серпня і ознаменуються масовими протестами.
А закидання в Білорусь диверсійних груп і незаконних військових формувань напередодні всіх подій є природним кроком з російської сторони. Мені здається, зараз дуже важливо зафіксувати точку неповернення, коли Кремль вирішив не шукати взаємоприйнятний вихід з кризи, що склалася, а реалізовувати жорсткий сценарій щодо Олександра Лукашенка.
– Зараз, через кілька днів після затримання росіян, наскільки правдоподібною виглядає версія офіційного Мінська про те, що 200 бойовиків прибули до Білорусі для дестабілізації ситуації напередодні виборів?
– Якщо виходити з відомої практики переворотів, то 200 чоловік, природно, недостатньо. Тим більше, що рівень підготовки, досвід заарештованих годиться тільки для організації провокацій, в той час як основні дії здійснюють спеціально підготовлені професійні групи – сили спеціальних операцій.
Можливо, 200 чоловік представляють тільки ПВК Вагнера, але будуть ще, і набагато більше. У Криму, крім сотень представників ПВК, різних кримінальних угруповань, військових туристів, які теж заселялися в кримські санаторії напередодні кримської операції, вирішальну роль у тих подіях зіграли так звані «зелені чоловічки» – а це якраз підрозділи сил спеціальних операцій, мінімум 2 тисячі чоловік.
Я б очікував, що таких груп буде набагато більше, але найголовніше, що вони будуть набагато професійніше, а тому небезпечнішими, в тому числі для вищого керівництва країни. Традиційно одним із головних завдань таких груп є усунення вищого військово-політичного керівництва, і абсолютно зрозуміло, що цим буде займатися не ПВК Вагнера.
Проблема в тому, що яку б версію білоруська влада ні озвучили, довіри до них буде дуже низька з боку білоруського суспільства. Це пов’язано з кризою довіри до влади і особливо до державних засобів масової інформації.
У світлі сценарію, який я прогнозував ще рік тому, поява групи найманців виглядає логічно, відповідає установкам, які були сформульовані в Кремлі щодо Білорусі і її керівництва в особі Олександра Лукашенка як мінімум рік тому.
