Марін Ле Пен, яка балотується на пост президента Франції від партії «Національне об’єднання», пообіцяла, що у разі перемоги вживе заходів для виходу країни з НАТО.
«Ми маємо вільно захищати наші інтереси, відмовитися від войовничої логіки блоків та повернутися до стратегії рівності, завдяки якій наша країна стала великою, — сказала вона, виступаючи у суботу на передвиборчому мітингу в Реймсі. — Тому ми вийдемо з інтегрованого командування НАТО, щоби нас більше не втягували в чужі конфлікти».
Звертаючись до прихильників, Ле Пен наголосила, що «захист Вітчизни та життєво важливих інтересів не може бути делегований» і лише французька армія має захищати Францію та її інтереси. За словами політика, військовий потенціал Франції може бути посилено за рахунок злагодженої роботи з союзниками та політики ядерного стримування.
«У нинішніх умовах нової холодної війни Франція має змусити почути свій голос на міжнародній арені, зокрема, використовуючи своє становище у Раді Безпеки ООН. Це дипломатичний привілей, який дістався нам від генерала [Шарля] де Голля, і ми ні з ким не маємо наміру його ділити», — уклала вона.
Під час президентської кампанії 2017 року Ле Пен також виступала за вихід із НАТО. Паралельно з цим кроком вона обіцяла збільшити під час свого п’ятирічного терміну бюджетні витрати на військові потреби Франції до 3% ВВП країни.
Франція стояла біля джерел Північноатлантичного договору, що заклав основу НАТО. У 1966 році Франція за рішенням де Голля, який тоді займав посаду президента, вийшла з військового командування НАТО, зберігши присутність лише в політичній структурі організації в контексті конфлікту зі США.
Тоді штаб-квартира альянсу була переведена з Парижа до Брюсселя, а на території Франції було закрито військові бази США. У 2009 році за президента Ніколя Саркозі Париж повністю відновив своє членство в НАТО.
Зовнішньополітична частина звернення Ле Пен була також присвячена майбутньому Франції у Євросоюзі. Як і в 2017 році, вона знову виступила за розбудову співдружності на користь більшого суверенітету країн, що до нього входять.
«Ми реформуємо Європейський Союз, щоб він став Європейським Союзом націй. В його основі лежатиме суверенітет народів», – сказала Ле Пен.
Окремо політик нагадала про юридичні розгляди, що продовжуються, всередині ЄС щодо Польщі та Угорщини, які, за її словами, почалися з того, що лідери цих країн «зажадали поважати волю їхніх народів».
“Слава їм і ганьба Брюсселю”, – сказала Ле Пен під час виступу. Останню фразу присутні в залі охоче підхопили та злагоджено вигукували кілька разів.
Єврокомісія (ЄК) розпочала 15 липня 2021 року юридичну процедуру усунення порушень щодо Угорщини та Польщі у зв’язку з національними законами, які, на думку Брюсселя, обмежують права секс-меншин. Якщо Варшава та Будапешт не прислухаються до претензій ЄК, Брюссель може подати позови до Європейського суду юстиції, який під загрозою штрафів має право зобов’язати ці країни виконати вимоги.
З цієї ж причини влада ЄС призупинила процес надання Угорщині фінансової допомоги на ліквідацію наслідків пандемії коронавірусної інфекції.
Вибори президента Франції відбудуться у квітні 2022 року. Графік виборчої кампанії дає змогу претендентам висувати свої кандидатури до початку березня. Наразі передвиборчі кампанії ведуть понад 40 політиків.
На початку січня президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю газеті «Парізьєн» заявив, що хотів би брати участь у майбутніх виборах, але вважає, що час для висування кандидатури ще не настав.
На відміну від інших кандидатів, він уже заручився підтримкою понад 500 депутатів, що є обов’язковою умовою для участі у виборах.
Крім того, згідно з соцопитуваннями, більшість громадян віддають перевагу саме Макрону, тоді як Ле Пен, за різними даними, може посісти друге чи третє місце у першому турі. Вона ділить другий рядок із кандидатом від партії «Республіканці» Валері Пекресс, четверте місце посідає вкрай правий політик та публіцист Ерік Земмур. П’яте місце ділять лідер руху «Непідкорена Франція» Жан-Люк Меланшон та кандидат від партії «Європа – Екологія – “Зелені” Яннік Жадо.
