Євросоюз посилює тиск на уряди, які не бажають узгодити фінансування для України, – попереджаючи їх: якщо не змусять Росію заплатити, доведеться платити самим.
Єврокомісія чудово усвідомлює, що її «план Б» – спільні запозичення ЄС (єврооблігації) – ще менш привабливий варіант для фінансування позики на 140 млрд євро, ніж пропозиція використати заморожені російські державні активи, пише Politico.
Повідомляється, що так звані «ощадливі» країни – Німеччина та Нідерланди – традиційно виступають проти зростання боргового навантаження на платників податків, а держави з уже високим рівнем заборгованості, такі як Франція та Італія, не можуть дозволити собі нових зобов’язань.
Але саме на цьому і будується розрахунок. Брюссель сподівається, що Бельгія, де зосереджені майже всі активи, та інші держави, які висловлюють сумніви щодо законності конфіскації, погодяться на початковий план, щоб уникнути значно суперечливішого варіанту з єврооблігаціями.
«Дисципліна бюджетів у деяких країнах ЄС настільки низька, що я не вірю, що єврооблігації будуть схвалені, особливо «ощадливими» в найближчі 10 років. 140 мільярдів – це величезні гроші, і ми зобов’язані їх використати. Ми повинні показати, що не боїмося», – заявив глава брюссельського аналітичного центру CEPS Карел Ланно.
Спочатку ідея конфіскувати російські активи викликала сумніви – юридичні та моральні, але на тлі зростаючих потреб України і невизначеності політики Вашингтона позиція Євросоюзу змінилася. На нещодавньому саміті ЄС прем’єр Бельгії Барт де Вевер заблокував ініціативу, яка потребує одноголосного схвалення всіх 27 членів, і рішення відклали щонайменше до грудня.
Тепер Євросоюз поспішає за двома напрямками: Україна ризикує залишитися без коштів до кінця березня, а в самій Європі процес ухвалення рішень може ускладнитися через спроби Угорщини, Чехії та Словаччини сформувати антиукраїнський альянс.
«Це дипломатія, – зазначив один із європейських дипломатів. – Потрібно запропонувати те, чого співрозмовник зовсім не хоче, щоб він погодився на менш болючий варіант».
Незважаючи на жорстку позицію Бельгії, в Єврокомісії впевнені, що до грудня угоду все-таки буде досягнуто. Багато країн ЄС, як і раніше, виступають проти спільних боргів, вважаючи, що не повинні розплачуватися за чужу фінансову безвідповідальність. Однак прецедент було створено під час пандемії COVID-19, коли держави схвалили спільне запозичення на 800 млрд євро для відновлення економіки.
Обговорюється і третій шлях – пошук додаткових 25 млрд євро російських активів в інших країнах ЄС, але цей процес може затягнутися довше, ніж Україна здатна чекати.
Основна частина заморожених коштів зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear, через що саме Бельгія несе найбільші юридичні ризики. Навіть попри те, що Єврокомісія запевнила, що всі можливі ризики будуть розділені колективно між країнами ЄС, а не ляжуть на плечі однієї країни.
Брюссель наполягає: повертати 140 млрд євро Росії доведеться тільки в тому разі, якщо Кремль припинить війну і виплатить репарації Україні – а ймовірність цього настільки мала, що фактично гроші навряд чи колись будуть повернуті, пише ЗМІ.
Проте в Бельгії побоюються юридичних позовів з боку Москви, особливо з огляду на існуючий з 1989 року двосторонній інвестиційний договір.
