Після трьох років переговорів ЄС має нарешті проявити згуртованість і відмовитися від переведення годинників на зимовий та літній час, щоб не виглядати безглуздо, вважає оглядач DW Бернд Рігерт.
І знову це сталося. У ніч на неділю у всьому Євросоюзі знову перевели годинник на годину тому, таким чином перейшовши з літнього на зимовий, нормальний час. Переведення годинників кожні півроку давно настав час скасувати, про що свідчать результати опитування громадян ЄС, проведеного ще 2018 року. Європейська комісія та Європейський парламент із цим погодилися. Тільки Рада ЄС, що складається з представників 27 країн – членів Євросоюзу, з 2019 року, коли відбулася перша консультація з цього питання, все ще ніяк не може дійти єдиної думки. Ангела Меркель та інші члени Ради ЄС, які брали участь у саміті ЄС минулого тижня, проігнорували цю актуальну тему, вважаючи, що необхідно було обговорити інші, важливіші речі: вихід Великобританії з ЄС, глобальну зміну клімату, пандемію коронавірусу.
Країнам ЄС час домовитися
Це було погане виправдання. Тому що йдеться про волю громадян та однозначні обіцянки перед виборами до Європарламенту у 2019 році, відмовитися від непопулярного і, по суті, непотрібного переведення годинників у березні та жовтні. Це ж не так важко зробити, думають звичайні громадяни, які не знайомі з європейською бюрократією та плутаниною, якщо йдеться про інтереси кожної окремої держави, і не хочуть цього розбиратися.
Окремі країни-члени ЄС хочуть зовсім відмовитися від зимового часу. Інші навпаки – від літнього. Одним здається, що дуже рано темніє, іншим – що ввечері дуже світло. Годинник сходу й заходу сонця намагається підлаштувати так, щоб це відповідало власним інтересам. А багато хто з тих, хто стурбований цим питанням, вказують на те, що з географічної точки зору вся Франція взагалі знаходиться в іншому часовому поясі, більш західному. А Польща – навпаки, у більш східному.
Деякі депутати Європарламенту побоюються хаосу через суперечки про час і крах європейського ринку, якщо кожна країна ЄС перекладатиме годинник, як їй заманеться. Все це, звичайно, дурниці, бо єдині для всіх дати переведення годинників існують у Євросоюзі з 2002 року. Але ж і раніше континент спокійно існував.
У ЄС все вирішується надто довго
Дурна суперечка з приводу цілком простого питання демонструє базову проблему ЄС, як і під час обговорення таких тем, як пандемія коронавірусу, захист клімату, відносини з Китаєм чи верховенство права у Польщі: країни, в принципі, вирішують усе надто довго. Якщо одна чи дві виступають проти – ніщо не рухається з місця. Немає жодного диктату чи центральної влади у Брюсселі, про яку так люблять фантазувати популісти у Польщі чи Угорщині, у таких простих питаннях, як переведення годинників. Просто потрібно вміти йти на компроміси та потрібен час, багато часу, щоб знайти рішення.
Якщо дивитися на питання переведення годинника з боку, то це суттєво шкодить іміджу ЄС, практично руйнує його. Євросоюз, який після трьох років дискусій не може домовитися з такого питання, як переведення годинників, хоче бути суверенним гравцем на міжнародній арені, мати політичну вагу та претендувати на лідерство? Смішно! Переведення годинників цієї неділі має стати останнім. І зрозуміти це необхідно насамперед Раді ЄС, яка і несе відповідальність за те, що відбувається плутанину.
