Дональд Трамп, збираючись вивести американські війська, дорікає Німеччину в недотриманні домовленостей з США щодо витрат на оборону.
Цей аргумент можна зрозуміти, але, бажаючи помститися Німеччини, президент США шкодить власним інтересам. Легко втратити терпіння, коли говориш з Німеччиною, яка зовсім забула про інтереси безпеки. Незважаючи на давні обіцянки і драматичним чином змінилася ситуацію в Європі, німецький уряд в минулі роки нічого не зробило для того, щоб заповнити пролом між реальними військовими витратами і домовленостями в рамках НАТО, згідно з якими вони повинні складати 2% від ВВП кожної країни – члена Альянсу .
Замість цього Берлін, незважаючи на опір з боку Америки і своїх же європейських партнерів, вперто продовжує брати участь в газопровідному проекті «Північний потік – 2», хоча це підвищує геостратегічну залежність континенту від Росії. Все це вкупі з досить умовною рівня готовності бундесверу говорить про дивовижну нездатність Німеччини визнати, що загрози в Європі виросли, – і протистояти їм.
Після декількох років критики з Вашингтона, яку в Берліні залишали без уваги, Дональд Трамп вирішив діяти і оголосив, що з Німеччини будуть виведені майже 12 тисяч солдатів армії США. Половина з них повернуться в Америку, а решта будуть перекинуті в інші європейські країни, в першу чергу Італію та Бельгію. Президент обґрунтував рішення затятим небажанням німців вносити вклад в боєздатність НАТО, виконуючи домовленість про військові витрати на рівні 2% від ВВП.
Невдоволення Трампа можна зрозуміти, але його аргумент не дуже-то переконливий. Адже Бельгія, наприклад, витрачає в процентному відношенні ще менше коштів, ніж Німеччина, та й Рим не менш завзято, ніж Берлін, відмовляється підвищувати військові витрати. Таким чином, мова йде в меншій мірі про «вірності принципам» Трампа, а в більшій – про намір покарати німецький уряд.
Та й в цілому навряд чи можна сказати, що виведення американських військ має сенс. Він зашкодить інтересам безпеки Європи, та й самих США, адже скорочення військової присутності американців знизить стримуючий ефект НАТО, наприклад, по відношенню до Росії. Крім того, Німеччина – головний логістичний хаб при перекиданні військ до Східної Європи в разі нападу з боку Росії.
До того ж рішення Трампа дорого обійдеться американським платникам податків: адже Німеччина відіграє важливу роль в логістиці і при перекиданні військ на Близький Схід і в Африку. Головне командування військ в Африці розташовується в Штутгарті і тепер його теж доведеться перенести в інше місце.
При цьому значну частину американських озброєнь на території Німеччини за останні два десятиліття модернізували – це обійшлося в мільярди і мільярди доларів. Так що немає сенсу, піддаючись таким воістину дитячим капризам, витрачати величезні гроші на створення нових військових баз.
Так, Німеччина в області безпеки дійсно багато в чому діє безвідповідально, зручно влаштувавшись за рахунок американців. Але Німеччина не почне діяти більш відповідально тому, що американці ірраціонально виконають вимогу «Янки, гоу хоум!», З яким виступають деякі сили, десятиліттями допомагають Москві і прагнуть знизити обороноздатність НАТО. Так що в питаннях безпеки правило «мінус на мінус дає плюс» не спрацює.
Виведення військ США відображає серйозність конфлікту Берліна і Вашингтона. Дональд Трамп зіграв при цьому важливу роль, без кінця пред’являючи німцям претензії і демонструючи своє невдоволення політикою канцлера Ангели Меркель.
У той же час федеральний уряд в останні роки дійсно не робив ніяких кроків назустріч Вашингтону, маючи, проте, важливі аргументи на свою користь, зокрема, в контексті військових витрат і будівництва газопроводу «Північний потік – 2».
Правляча коаліція тим самим завдала великої шкоди національним інтересам Німеччини. Адже вона діє, ігноруючи головне в німецько-американських відносинах – а саме те, що мова йде про асиметричне співвідношенні сил. Німеччина просто більше залежить від США в питаннях європейської безпеки, ніж США від Німеччини. Тому «просто ігнорувати» (інтереси США) було поганою ідеєю. Тепер Трамп вирішив помститися, при чому програють всі. Ось така трансатлантична трагедія.
