Барбадос став республікою, володіння королеви Єлизавети знову скоротилися

Барбадос став республікою, володіння королеви Єлизавети знову скоротилися

Про те, що Барбадос має намір знайти формальну незалежність від Британської імперії і оголосити себе республікою, було відомо вже давно, тому королева Єлизавета II потрапила в лікарню не з цієї причини.

Державним устроєм Барбадосу до сьогоднішнього дня де-юре вважалася конституційна монархія.

Після 22 жовтня 2021 року острів стає республікою, де на чолі стоїть обраний президент, а не наслідний правитель.

Маленький острів в Карибському морі з населенням 300 тисяч чоловік не дуже поспішав робити «державний переворот». Він отримав формальну незалежність ще в 1966 році, проте як член Британської Співдружності націй формальним главою держави в ньому залишалася англійська королева, її портрет друкувався на місцевих купюрах і висів в державних установах.

Як практично у всіх країнах, що зберегли ностальгічну зв’язок з британською короною, – серед них не тільки крихітні острівці в різних океанах світу, але і такі великі країни, як Канада, Нова Зеландія і Австралія, – на Барбадосі десятиліттями йшла політична боротьба між монархістами і республіканцями . Перші наголошують на важливості збереження наступності з історією, вказуючи на те, що фігура ні в що не втручається монарха служить важливою скріпою для нації. Другі доводять, що форма правління повинна відповідати змісту і республіканська більше підходить для XXI століття, ніж старомодна монархія.

Барбадосські республіканці виявилися найуспішнішими серед своїх однодумців в інших країнах Співдружності. В Австралії оголошення країни республікою вирішено провести тільки на наступний день після того, як 95-річна Єлизавета II відійде в історію, а в Канаді така опція взагалі залишається на рівні громадського активізму. Карибський же острів номінально розірве зв’язку з Лондоном 30 листопада 2021 року і для цього вже все готове: в країні обрано перший президент, яка за решту 40 днів буде «входити в роль».

Честь стати першою в історії Барбадосу обраної главою держави випала Сандрі Мейсон. На цей пост вона була обрана двома третинами депутатів місцевого парламенту і сенату. Дата 30 листопада обрана для її інавгурації не випадково: в цей день Барбадос відзначатиме 55-річчя проголошення незалежності.

Втім, особливих складнощів в перехідний період для Мейсон не очікується – вона з 2018 року працювала в якості генерал-губернатора острова, тобто була офіційною намісницею британського монарха. Але в якості президента у неї буде більше повноважень, ніж у генерал-губернатора, який, як сама королева, є суто номінальною фігурою.

Реальна влада на Барбадосі (як і в інших країнах Співдружності) належить прем’єр-міністру, що призначається правлячою партією. Нинішній прем’єр Мія Моттлі назвала «кар’єрне просування» Мейсон «переломним моментом».

Ми тільки що обрали одну з жінок серед нас, яка має унікальні і пристрасні Барбадосські характеристики і не намагається вдавати кимось іншим. Вона є відображенням наших цінностей, – привітала прем’єр новообраного президента.

Таким чином, з першого ж дня Республіка Барбадос стає самим «фемінізованою» державою світу (нарівні з Фінляндією), де обидва вищих поста займають жінки.

Барбадос став першою після майже 30-річної перерви країною Британської Співдружності, яка вирішила порвати багатовікові зв’язки з колишньою метрополією. Останній раз «корону скинув» інший острів – Маврикій, в 1992 році. Правда, в 1997 році Співдружність покинув Гонконг, але зроблено це було в зв’язку з його переходом під юрисдикцію Китаю.

Бажання вийти з-під формального підпорядкування британській короні або, навпаки, готовність під нею залишатися дуже сильно зав’язані на інтереси еліт тієї чи іншої країни і досить слабо пов’язані з якимись практичними сподіваннями їх жителів, розповіла експерт з міжнародних відносин Наталія Єрьоміна.

Це взаємодії одних еліт і політичних кланів з іншими елітами. Навіть в Індії, де британське правління залишило дуже кривавий слід, еліти прагнуть підтримувати зв’язки з колишньою метрополією, відправляють туди вчитися дітей і т. Д. Звичайні ж громадяни часто взагалі не підозрюють про те, що в рамках Співдружності є якісь проекти, якесь фінансування.

Поділитись