Це розслідування — історія про російську розвідницю, яка під виглядом світської левиці перуанського походження змогла обвести довкола пальця десятки натовських офіцерів (і не лише) і роками отримувала цінну інформацію з різних європейських країн.
Вона і зараз жила б і працювала в Європі, якби розслідування The Insider і Bellingcat не змусило її повернутися до Росії. Нове розслідування стало спільним проектом The Insider, Bellingcat, Der Spiegel та La Repubblica.
Опівночі 14 вересня 2018 року генерал-майор Андрій Авер’янов, командир секретної оперативної частини ГРУ 29155, все ще був на роботі у штаб-квартирі ГРУ на Хорошівському шосе.
У генерала видався важкий день: надвечір The Insider та Bellingcat опублікували своє розслідування «Солберецькі», присвячене підлеглим Авер’янова — «Петрову» та «Боширову», де доводилася їхня причетність до спецслужб. Серед іншого у розслідуванні вперше виявлялося те, що ГРУшники користуються паспортами прикриття із спеціальної серії. Текст закінчувався словами: «Також цікаво, що якщо поміняти останню цифру в паспортах Петрова чи Боширова, то ви знову виявите людей із дивними анкетами, з неповними адресами (наприклад, без квартири) та відсутніх у соцмережах та базах даних».
Наступного дня, 15 вересня 2018 року, жінка з паспортом на ім’я Марія Адела Куфельдт Рівера купила квиток в один кінець із Неаполя до Москви. Втім, найпримітнішим у паспорті було не ім’я, а його номер — він лише останньою цифрою відрізнявся від паспортів «Петрова» та «Боширова».
Близько десяти років «Адела» жила в різних країнах Європи і в багатьох колах була добре відома як світська левиця, що народилася в Перу, дизайнер зі своєю лінією ювелірних прикрас. З нею тісно спілкувалися військові, політики та журналісти, вона давала інтерв’ю та закочувала галасливі вечірки, але за один день, 15 вересня 2018 року, Марія Адела Куфельдт Рівера перетворилася назад на Ольгу Василівну Колобову 1982 року народження та повернулася до своєї московської квартири.
Легенда
Марія Адела розповідала своїм новим знайомим досить екзотичну версію свого походження: вона народилася в перуанському Кальяо, її батько був німцем, а мати перуанка. Батько їх покинув і мати виховувала її одна, а 1980 року разом із нею поїхала до Радянського Союзу, щоб взяти участь в Олімпійських іграх (!). Там її мати отримала екстрене повідомлення з Перу, в якому їй потрібно було терміново повернутися додому, і залишила маленьку «Марію Аделу» під опікою якоїсь радянської родини (?!), З якою вона, мабуть, потоваришувала. Її мати так і не повернулася, і «Марія Адела» виросла в Росії, маючи складні стосунки як із прийомною матір’ю, так і з батьком, який, як вона розповідала людям, жорстоко поводився з нею у дитячі роки.
Рим, Мальта, Париж, Лондон
Коли саме «Адела» з’явилася в Європі, встановити тепер складно, але, судячи з її фото в соціальних мережах інших людей, перебувала в Римі та Мальті в період з 2009 по 2011 рік.
Марсель Д’Арджі Сміт, яка раніше працювала редактором британського видання журналу Cosmopolitan, вважала Аделу своїм близьким другом з того часу, як познайомилася з нею на вечірці з нагоди її дня народження на Мальті в 2010 році. За її словами, «Адела» тоді сказала їй, що вивчала гемологію в Парижі, але часто була на Мальті, де мала хлопця.
За словами Марсель Д’Арджі Сміт, «Адела Марія» спочатку вивчала гемологію в університеті в Римі, а в лютому 2011 року вирушила до Великобританії в рамках навчальної поїздки до різних компаній з дизайну одягу. У жовтні 2011 року Марія Адела переїхала до Парижа, щоб отримати ступінь MBA.
До Лондона «Адела» теж навідувалася нерідко, і Д’Арджі Сміт згадує, що «Адела» просила її познайомити з якимись англійськими політиками чи лордами, щоправда, далі за розмови справа не зайшла.
Незабаром після переїзду до Парижу вона зареєструвала у Франції власну ювелірну торгову марку під брендом Serein. З цього моменту офіційним бізнесом прикриття для Аделі стала ця ювелірна компанія.
Дивний шлюб
У липні 2012 року Марія Адела вийшла заміж за чоловіка, який, як вона пояснювала друзям, був італійцем. Насправді, крім італійського паспорта, її чоловік Д. М. мав еквадорське та російське громадянство і народився у Москві сім’ї російської матері та батька з Еквадору. Незадовго до їхнього весілля він отримав російський паспорт у посольстві Росії в Еквадорі. Після того, як шлюб був зареєстрований у Римі, він їздив до Москви, де у вересні 2012 року отримав російський ідентифікаційний номер платника податків.
Через рік він знову поїхав до Москви окремо від Марії Аделі.
Він помер у Москві 13 липня 2013 року у віці 30 років, причина смерті записана у свідоцтві про смерть як «подвійна пневмонія та системний червоний вовчак». Близькі друзі її чоловіка були дуже здивовані, коли дізналися від The Insider, що він був одружений, про «Марію Аделе» вони ніколи не чули, і її зовнішність їм ні про що не говорила.
На початку 2013 року “Марія Адела” зареєструвала власну компанію в Італії – Serein SRL, метою якої було виробництво та торгівля ювелірними виробами та предметами розкоші. Пізніше вона переїхала до неаполітанського передмістя Позілліпо з видом на затоку.
Саме в Неаполі розпочався пік кар’єри «Марії Аделі» як російського шпигуна-нелегала. Протягом наступних трьох років вона стала невід’ємною частиною місцевого світського життя: відкрила бутік ювелірних виробів та предметів розкоші, пізніше перетворила його на модний клуб, де вирувало місцеве світське життя, і, нарешті, очолила місцеве відділення благодійної організації Lion’s Club.
У бутіку «Марії Аделі» були представлені фірмові прикраси з лінії Serein, які, за її словами, вона розробила сама. На неіснуючій веб-сторінці її компанії стверджувалося: «З 1800 року ми працюємо, щоб створювати маленькі витвори мистецтва, які викликали б емоції».
Насправді ж зворотний пошук зображень показує, що «маленькі витвори мистецтва», що продаються в бутіку «Марії Аделі» і нібито «створені в Неаполі», виявилися копійчаними дрібницями, купленими у китайських оптових інтернет-магазинів.
Lions Club та НАТО
Мабуть, головним досягненням «Адели», яке відкрило їй багато дверей, стало отримання посади секретаря у місцевому відділенні благодійної організації Lion’s Club у 2015 році. Це відділення, яке мало назву Lions Club Napoli Monte Nuovo, мало одну важливу особливість — воно було створене офіцерами НАТО, що базуються в Неаполі.
За спогадами підполковника Торстена С., офіцера німецького бундесверу, який у 2015 році був скарбником Lion’s Club, членство в клубі скорочувалося і керівник неапольського Lion’s Club рекомендував «Марію Аделу» як спосіб оживити активність, активізувавши міжнародні зв’язки у громадян. Він згадує, що «Марія Адела» дуже активно намагалася пожвавити діяльність клубу, відвідувала всі заходи, а в якийсь момент у 2018 році, коли членство скоротилося та знову з’явилися перспективи закриття клубу, вона навіть зголосилася сплатити членські внески кожного. Тоді підполковник не побачив у цій раптовій щедрості нічого підозрілого.
Троє опитаних нами знайомих «Марії Аделі», пов’язаних з НАТО, розповіли, що як член Lion’s Club вона спілкувалася з багатьма співробітниками НАТО, потоваришувала з низкою офіцерів і часто спілкувалася з ними в соціальних мережах, причому деякі з цих зв’язків мали явно романтичний характер.
Марія Адела мала прямий особистий доступ до багатьох офіцерів НАТО та ВМС США в Неаполі, приходила додому до деяких з них, відвідувала багато заходів, організованих НАТО або збройними силами США, у тому числі щорічні бали НАТО та Корпусу морської піхоти США. Єдине, що поки незрозуміло, чи мала колись фізичний доступ до бази НАТО.
