У 2014 році в розпал війни в Сирії Рада Безпеки прийняла резолюцію про транскордонну гуманітарну допомогу сирійцям.
Це означає, що ООН отримала право доставляти допомогу через чотири пункти на кордоні з Йорданією, Іраком і Туреччиною без узгодження з сирійським урядом. Таке рішення стало безпрецедентним в історії дипломатії, адже механізм поставки товарів в будь-яку країну без відома її уряду суперечить нормам гуманітарного права, порушує Женевські конвенції. Але в той час у Радбезу були вагомі причини – багато районів країни просто не контролювалися сирійською армією і урядом, інакше передати допомогу було неможливо.
Минуло п’ять років, ситуація в Сирії змінилася. Росія запропонувала внести зміни і в резолюцію РБ, Захід відмовився. Тиждень члени Радбезу консультувалися “за зачиненими дверима”. У підсумку в п’ятницю, 20 грудня, відразу два варіанти резолюції щодо продовження допомоги – західний і російський – виявилися заблоковані.
Представники Великобританії, США, Німеччини та Бельгії стверджують, що через принципову позицію Росії постраждають прості сирійці. Настає зима, а люди можуть залишитися без товарів першої необхідності. Втім, це не єдине питання, яке Радбез залишає, завершивши на такий мінорній ноті свою роботу в 2019 році.
В даному випадку російський межа була у два КПП, західна – три. У такій ситуації хтось із членів РБ ООН повинен зрушити позиції, і досить передбачувано, що це буде не країна з правом вето.
“Ми відмовляємося вести переговори під дулом пістолета”, – заявила постпред Великобританії Карен Пірс. “Ми з самого початку переговорів говорили, нічого не приховуючи, на який компроміс ми можемо піти. Але вони чомусь думали, що ми з ними граємо в якусь гру”, – парирував її російський колега Василь Небензя.
І саме до моменту голосування позиції поєднати не вдалося, складно уявити, що це вдасться зробити в майбутньому. Саме тому зазвичай вето – це кінцева станція.
