Український інститут національної пам’яті визначив пріоритети роботи на найближчі п’ять років. Про це заявив глава відомства Антон Дробович.
За його словами, українська держава продовжить декомунізацію і протидію російської агресії, а також посилить роботу для міжнародного визнання голодомору геноцидом українського народу. За його словами, основним напрямом роботи по декомунізації стане створення архіву репресивних органів. Він зазначив, що це буде один з найбільших відкритих документальних архівів такого роду в Європі.
При цьому Дробович розповів, що важливим напрямком діяльності УІНП також стане посилення роботи з навчальними закладами, перш за все університетами і школами. Він розповів, що Інститут продовжить розробляти методологічні матеріали для дітей.
“Щодо визнання голодомору геноцидом у нас є кілька ідей, як посилити свої позиції в цьому плані. І другою частиною цього пріоритету є консолідація зусиль українських вчених і вирішення ключових спірних питань, які існують. Ми змінимо нашу внутрішню позицію, щоб нам було легше завершити цю справу”, – розповів глава УІНП Укрінформу.
Антон Дробович – кандидат філософських наук, дослідник міфології і сучасних комунікацій. На пост директора Українського інституту національної пам’яті він був призначений урядом 4 грудня. На цій посаді Дробович змінив українського історика Володимира В’ятровича, який активно займався декомунізацією України з 2014 року.
У 2015 році на Україні був прийнятий закон про декомунізацію, який передбачає, зокрема, заборону на використання радянської символіки, засудження комуністичного режиму СРСР і відкриття наявних в країні архівів радянських спецслужб. В рамках виконання закону перейменовували міста, вулиці, демонтували пам’ятники радянським вождям та діячам. Багато пам’ятники націоналістичні організації зносили без узгодження з місцевою владою.
