У Міністерстві культури, молоді та спорту України опублікували презентацію законопроєкту про протидію дезінформації. Законопроєкт пропонує ввести адміністративну і кримінальну відповідальність за фейкові новини, використання фейкових акаунтів і ботів.
У представленому документі дається визначення не правдивої інформації – це неправдиві дані про осіб, події чи явища. Також наводиться визначення дезінформації – неправдиві дані громадського значення. Зокрема, мова йде про питання національної безпеки, територіальної цілісності країни і здоров’я громадян. Окремо підкреслюється, що оціночні судження, сатира або пародія дезінформацією не є, пише nv.ua.
Законопроєкт пропонує ввести посаду Уповноваженого з питань інформації, який буде моніторити медіа, фіксувати і перевіряти інформацію, звертатися до розповсюджувачів інформації за спростуваннями, а також звертатися до правоохоронних органів та суду.
Законопроєкт пропонує присвоювати медіа «індекс довіри», отримання якого буде добровільним. Для цього медіа потрібно буде звернутися в «незалежну організацію, що володіє такою компетенцією». Критерії для індексу довіри будуть розроблені Уповноваженим з питань інформації.
У презентації законопроєкту наводиться визначення «розповсюджувачів масової інформації». У цю групу входять фізичні або юридичні особи, які, створюють або збирають і поширюють масову інформацію. Передбачається, що «розповсюджувачі» повинні будуть вказувати свої персональні дані «на головній сторінці свого веб-сайту або початок власної веб-сторінки».
Також наголошується, що месенджери і «провайдери платформ загального доступу до інформації» (соціальні мережі) повинні мати представництво в Україні та розміщувати інформацію про себе.
Законопроєкт пропонує ввести штрафи за поширення дезінформації. Для системних порушень пропонується ввести кримінальну відповідальність. Поширення дезінформації пропонують карати штрафом в 1000 мінімальних зарплат (близько 4,7 млн грн) у разі її спростування, і штрафом у 2000 мінзарплат (близько 9,4 млн грн) у разі відмови від публікації спростування.
Подібні дії здійснені за допомогою комп’ютерних програм для автоматичного розповсюдження інформації пропонують карати позбавленням волі на термін від 2 до 5 років. За фінансування подібної діяльності пропонують позбавляти волі на 3−5 років, якщо дії призвели до тяжких наслідків — на термін 5−7 років.
Фото Олександри Буділки (з архіву FOTOmedia)
