Стратегія правителя росії володимира путіна щодо арешту іноземців за незначними, безпідставними звинуваченнями дала йому можливість звільнити вбивць, шпигунів та хакерів, демонструючи дисбаланс, характерний для таких угод.
Про це повідомляє The Washington Post.
Путін домігся звільнення шпигунів, хакерів і свого найбажанішого в’язня на Заході – вбивцю, пов’язаного з розвідувальними службами, засудженого в Німеччині. Для авторитарного російського диктатора це була найбільша перемога, яка випливає з його готовності порушити світові норми, щоб отримати від західних лідерів те, що він хоче.
Путін натякнув на свою рішучість звільнити вбивцю Вадима Красікова в лютому під час інтерв’ю американцю Такеру Карлсону. Він назвав Красікова «патріотом», уникнувши уточнення прізвища.
За чверть століття як верховний політичний лідер росії путін неодноразово демонстрував зневагу до глобального порядку, заснованого на правилах, вторгаючись у Грузію та Україну, силою захоплюючи території, здійснюючи напади та вбивства на іноземній території та арештовуючи іноземців у росії за сфабрикованих звинувачень. Ця практика відома як «дипломатія заручників».
«Великий обмін полоненими в четвер підкреслив важкий дисбаланс, який став типовим для таких угод, коли росія виграє звільнення осіб, засуджених за серйозні злочини, тоді як Захід зосереджений на своїх власних громадянах, ув’язнених за тривіальними або безпідставними звинуваченнями, або навіть на громадянах росії, які є жертвами політичних переслідувань з боку уряду путіна», – пише видання.
