Росія з 15 лютого до 30 червня 2021 року вводить квоту на експорт пшениці, жита, кукурудзи і ячменю.
Її розмір становить 17,5 млн тонн, вона не буде поширюватися на поставки в країни ЄАЕС. Цей захід спрямований на стабілізацію цін на борошно і хліб на тлі різко подорожчав зерна.
Крім того, комплекс обмежувальних заходів доповнюється експортним митом.
З 15 лютого в рамках мита поставки пшениці будуть обкладатися митом у розмірі 25 євро за тонну, з 1 березня вона підвищиться до 50 євро. З 15 березня експортні мита в рамках квоти почнуться діяти на кукурудзу (25 євро) і ячмінь (10 євро). Експорт жита, яка, за даними експертів зернового ринку, практично не експортується, митом обкладатися не буде.
За межами квоти буде діяти заборонне мито в розмірі 50% від митної вартості, але не менше 100 євро за тонну.
Мінсільгосп на початку лютого розподілив квоту. За даними відомства, частки в ній отримали 234 компанії.
Квота була розподілена за історичним принципом, тому найбільші частки отримали провідні експортери зерна. Це ТД «РІФ» (2,69 млн т), «Астон» (2,123 млн тонн), «Мірогрупп ресурси» (1,759 млн т), «Гленкор Агро МЗК» (1,234 млн тонн), «Каргілл» (892,53 тис. тонн).
Як заявляв раніше голова правління Спілки експортерів зерна Едуард Зернін, експортери мають намір повністю вибрати квоту і в подальшому повернутися до обговорення з урядом можливості обнулення експортних мит.
Разом з тим з 2 червня уряд вводить так званий зерновий демпфер (плаваюче мито) на експорт зерна.
Експортне мито буде розраховуватися на основі цінових індикаторів з ціною відсікання по пшениці в $ 200 за тонну, по кукурудзі і ячменю – в $ 185 за тонну. Її розмір складе 70% від перевищення цього показника.
РФ з 1 липня 2020 року по 1 лютого 2021 року експортувала 34,1 млн тонн зерна, що на 24,3% більше, ніж роком раніше.
У тому числі експорт пшениці виріс на 23,4%, до 28,4 млн тонн, ячменю – на 48,8%, до 3,9 млн тонн, інших культур – на 45,1%, до 0,3 млн тонн. Поставки кукурудзи знизилися на 4,8%, до 1,5 млн тонн.
