Чи прийме Євросоюз пропозиції Європарламенту по Білорусі? Які дилеми європейської політики щодо Білорусі? Яке значення в формуванні цієї політики грає російський фактор? Якого результату своєї політики чекає Євросоюз?
На ці питання в ефірі “Свободи” відповідали експерт Білоруського інституту стратегічних досліджень Катерина Шматіна і директор базованого в Братиславі міжнародного аналітичного центру GLOBSEC Policy Institute Олена Кудько.
Кудько:
У попередні роки ЄС визнавав, що Лукашенко вигравав вибори, хоча і нечесним шляхом. Зараз ЄС каже, що не визнає результатів виборів.
Немає прописаних міжнародних норм того, що означає невизнання глави держави. Думаю, що тут буде багато імпровізації.
Нинішня ситуація безпрецедентна для Білорусі, але в світі їх таких багато. І якщо ввести жорсткі санкції до Білорусі, то виникають питання – що ми будемо робити з Гонконгом, з Туреччиною, з Єгиптом? ЄС сам в розпачі.
ЄС остерігається, як би своїми діями не погіршити ситуацію.
Не думаю, що Путін бачить Лукашенко правителем Білорусі протягом ще багатьох років.
Ні у кого немає ілюзій, що запропоновані санкції в короткостроковій перспективі щось змінять в Білорусі.
Лукашенко – куражний. Чи знайдеться в ЄС 28 куражних лідерів, які зможуть відповісти йому в його стилі?
Шматіна:
Відмінність від попередніх рішень – в тому, що Європарламент розглядає в якості самостійного актора демократичні сили, зокрема Координаційна рада.
Також важливий момент – заклик припинити фінансування Білорусі з боку європейських інституцій.
Євросоюзу важливо, щоб подібну позицію щодо Білорусі висловлювали і США, і ОБСЄ, і ООН. Якщо ЄС буде єдиною інституцією, яка не визнає Лукашенко, то буде питання, наскільки це зашкодить Лукашенко.
Підтримка Лукашенка з боку Росії не настільки однозначна, Лукашенко – токсичний для Путіна.
Я не очікую, що позиція Євросоюзу скоро змінить ситуацію в Білорусі.
Лукашенко зможе ужитися з персональними санкціями. Вони не дуже відрізняються від тих, які діяли після 2010 року.
