На Львівщині археологи виявили косторізну майстерню ІХ-Х ст.

На Львівщині археологи виявили косторізну майстерню ІХ-Х ст.

На Львівщині в Історико-культурному заповіднику “Давній Пліснеськ” працює Пліснеська археологічна експедиція. Об’єктами наукового пошуку дослідники обрали дитинець давньоруського міста Пліснеськ та окрему ділянку в урочищі “Оленин Парк”, де десятиліття назад археолог Михайло Филипчук відкрив рештки церкви ХІІ-ХІІІ ст.

Про цьогорічні археологічні дослідження розповів заступник директора “Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”, керівник археологічної експедиції Андрій Филипчук, пише “Гал-інфо”. Так, за словами археолога, розкопки на дитинці Пліснеська тішать щораз новими та цікавими результатами.

“Станом на сьогодні уже вивчено культурні напластування давньоруського періоду (ХІ-ХІІІ ст.) та зафіксовано низку тогочасних об’єктів житлового та господарського призначення, численні артефакти, які репрезентують різні сторони життя населення дитинця літописного міста”, – повідомив Андрій Филипчук.

Днями археологи розпочали дослідження культурного шару слов’янського часу ІХ-Х ст. Зокрема, нині тривають розкопки заглибленої житлової споруди цього періоду. Як зазначила наукова співробітниця заповідника Оксана Якубовська, остання споруда є доволі цікавою.

“Попри те, що перед нами здавалось би типове заглиблене житло слов’янського часу, зі звичною для Пліснеська каркасно-стовповою конструкцією стін та пічкою-кам’янкою, тут ми відшукали низку завершених виробів із кістки, численні напівфабрикати, відходи від косторізного виробництва. Для обробки кістки міг використовуватися звичайний ніж, який також був знайдений у цьому об’єкті і, до речі, був взагалі універсальним знаряддям для того історичного періоду. Тобто є підстави вважати цей об’єкт косторізною майстернею”, – сказала археолог.

Керівник розкопу І Олександр Дідик додав: “Варто наголосити, що минулого року, поблизу досліджуваної цьогоріч ділянки, ми уже натрапляли на схожі комплекси. Тоді вдалося розкрити частину житлової будівлі зламу кінця ІХ-Х ст., де траплялися численні напівфабрикати, відходи та вироби з кістки. Цьогорічний об’єкт попередньо датується початком – першою половиною Х ст”.

Поділитись