Фінляндія готується до можливого нападу Росії

Фінляндія готується до можливого нападу Росії

Фінляндія – країна з населенням 5,5 мільйона людей, яка має протяжні кордони з Росією: 1340 км суходолом і 1250 км морем. І тут уже готуються до можливого нападу Москви.

Міністр внутрішніх справ Марі Рантанен прийняла журналістів BILD на містку патрульного корабля Turva під час навчань спецпризначенців. Завдання підрозділу – захист підводних комунікацій у Балтійському морі від «тіньового флоту Путіна». Інцидент, подібний до того, що стався на Різдво 2024 року, коли електролінію Estlink 2 було пошкоджено спеціально протягнутим по дну якорем, не повинен повторитися.

Рантанен неодноразово наголошує, що Фінляндія виховує у собі стан «готовності». Фіни не дозволять застати себе зненацька. Готуються армія, спецслужби, берегова охорона, прикордонники, а також звичайні громадяни. Тепер кожен фін має зберігати вдома запас продуктів і води на три дні, а всі торговельні мережі зобов’язані мати резерви й плани дій на випадок морської блокади.

«Недостатньо просто збільшувати оборонний бюджет», – каже міністр.

Міністр оборони Антті Хяккянен вважає вторгнення Росії в Україну лише «першим кроком Путіна»:

«Вони хочуть відновити вплив, яким володів Радянський Союз у Європі».

Через ці побоювання Фінляндія у 2023 році вступила до НАТО. Однак країна робить ставку насамперед на власні сили – «не для ведення війни, а щоб запобігти їй», каже Хяккянен. «Наш порядок денний – мир».

У Фінляндії існує військовий обов’язок і призов. При цьому 80% громадян готові взятися за зброю у разі потреби – більше, ніж у будь-якій іншій країні ЄС. Резервісти обурюються, коли їх списують у 65 років – «зокрема й мій власний батько», визнає Хяккянен.

У тому ж дусі нещодавно виступив у Брюсселі колишній президент Фінляндії Саулі Ніїністе. Європейці, на його думку, мають самі подбати про власну безпеку:

«Ми більше не можемо перекладати нашу безпеку на США».

Під час його президентства (2012-2024) відбулися анексія Криму Росією та подальше вторгнення в Україну. Ніїністе неодноразово розмовляв із Путіним телефоном – безрезультатно. Журналісти BILD запитали його, чи могли, на його думку, німецькі канцлери Герхард Шредер і Ангела Меркель використати свій вплив, щоб утримати Путіна від війни. Ніїністе робить паузу перед відповіддю. Потім каже:

«Моє відчуття таке: Путін був одержимий Україною. Ніщо не могло його зупинити».

Поділитись