Тиждень, який міг стати проривом у пошуках миру, повернув Україну практично там, де вона була. Очікувані прямі переговори з Росією виявилися дипломатичним марнотратством: короткі, обмежені за змістом і без конкретних результатів.
Про це пише CNN.
Переговори у Стамбулі принесли три досягнення, що є прогресом:
- обмін полоненими;
- обговорення потенційної зустрічі президентів;
- формування бачення майбутнього припинення вогню.
Втім, за формою це — уже знайомі ініціативи. Україна знову закликала до «негайного та безумовного припинення вогню в повітрі, на морі та на суші», і знову запропонувала зустріч Зеленського з Путіним. Росія заявила, що готова їх «переглянути».
Напередодні лідери України, Франції, Німеччини, Великої Британії та Польщі у Києві провели телефонну розмову з Трампом і пригрозили Росії санкціями. Через шість днів — знову та сама фотографія, ті самі п’ятеро чоловіків, тепер у Тірані (Албанія), знову на зв’язку з президентом США. Еммануель Макрон заявив, що «неприйнятно», що Росія ігнорує перемир’я. А Кір Стармер додав:
«Путін має заплатити ціну за уникнення миру».
Ці заяви контрастують із позицією Трампа. Він запропонував бути посередником у зустрічі Зеленського і Путіна, однак додав:
«Нічого не станеться, поки я не зустрінуся з Путіним».
Колишня посол США в Україні Бріджит Брінк, яка нещодавно пішла у відставку, у своїй статті різко критикує політику Вашингтона:
«На жаль, з початку адміністрації Трампа політика полягала в тому, щоб чинити тиск на жертву, Україну, а не на агресора, Росію… Як такий, я більше не міг сумлінно виконувати політику адміністрації… Мир за будь-яку ціну — це зовсім не мир, це умиротворення».
Натомість Москва використовує ситуацію, щоб тягнути час, висуває «мінімалістичні мирні пропозиції з максималістськими вимогами» й, за даними дронів, накопичує сили на східному фронті — ймовірно, готуючи літній наступ.
Як пише CNN, цей дипломатичний тиждень підтвердив: Росія не поступається, Трамп не тисне, а дипломатія без реального тиску — лише ілюзія прогресу. Можливий саміт Трамп–Путін залишається примарною, яка радше перезавантажить процес, ніж вирішить війну.
