Минуло кілька років після реєстрації перших випадків СНІДу, перш ніж лікарі змогли точно описати цю хворобу і з’ясувати, як їй можна заразитися.
Медики називали її «імунодефіцитом гомосексуалістів», а священики – карою божою, яка забере всіх повій, геїв і наркоманів. Але з часом все стало зрозуміло, що проблема СНІДу не поширюється на конкретні соціальні групи і в список ВІЛ-позитивних може потрапити кожен.
Вперше з захворюванням зіткнувся американський доктор Майкл Готтліб з Лос-Анджелеса. Восени 1980 року його викликали, щоб проконсультувати вмираючого чоловіка із запаленням легенів. Пацієнт був гомосексуалів 33 років і виглядав вкрай виснаженим, блідим, майже сірим. Чоловік постійно кашляв, скаржився на болі в грудях.
Доктор Готтліб ретельно досліджував хворого і з’ясував, що важке захворювання легенів викликано нешкідливим мікроорганізмом, пневмоцистом, який не в силах нашкодити навіть немовляті. Але чому його пацієнт помирав під впливом цього мікроба?
Аналізи показали, що у чоловіка абсолютно немає імунних клітин, які повинні боротися з хворобою. З подібною ситуацією лікар зіткнувся вперше в своїй практиці – врятувати пацієнта не вдалося.
Після смерті пацієнта Готтліб довго не міг заспокоїтися і все думав, з чим пов’язаний імунодефіцит. Він наводив довідки про інших подібних випадках і незабаром зустрівся з доктором Джойл Вайсманом, який працював з молодими гомосексуалами.
Його пацієнти вже кілька років страждали від захворювань, викликаних порівняно нешкідливими мікроорганізмами. Ніякі ліки їм не допомагали, і з кожним днем вони відчували себе все гірше. Аналізи показали, що у чоловіків, як і у пацієнта Готтліба, не було імунітету, який повинен знищувати інфекції. До того ж до самого Готтліб звернулося ще кілька хворих з пневмоцистної запаленням легенів. У цей момент лікарі вирішили повідомити про ситуацію в Центр по контролю захворюваності США (CDC). 5 червня 1981 року в пресі з’явилася перша замітка про хвороби американських гомосексуалістів.
Влітку 1981 року в лікарні Сан-Франциско (негласна столиця геїв США) доставили чоловіка з моторошними червоно-блакитними плямами на шкірі. Доктори були в жаху – у пацієнта виявився найрідкісніший вид раку шкіри, саркома Капоші. Перш вона зустрічалася лише у літніх людей, і лікарі вирішили, що молода людина заробила її на радіоактивному виробництві.
Але вони виявилися не праві – пацієнт працював гей-проститутом. В результаті дивною інфекції він позбувся імунітету, що призвело до пухлини, яка розвинулася в саркому. До вересня 1981 року в США вже було зареєстровано 107 випадків нез’ясовного імунодефіциту. Серед захворілих: 95 гомосексуалів, 6 гетеросексуалів, 5 бісексуалів і одна жінка.
Дослідники порадилися і дали хвороби не дуже-то упереджену назва – GRID. Gay-Related immune deficiency – імунодефіцит гомосексуалів. На вивчення захворювання потрібні були гроші, але нове керівництво Білого дому на чолі з Рональдом Рейганом проігнорувало GRID, та й взагалі урізав весь медичний бюджет. Тоді директор Центру з контролю захворюваності Білл Фоеге пішов на хитрість і заснував свій власний, фінансово незалежний проект «По вивченню саркоми Капоші і опортуністичних інфекцій». «Нехай панове політики думають, що ми вивчаємо рак шкіри у літніх чоловіків – основних виборців Рейгана», – віджартовувався Білл Фоеге.
На ділі ж вчені впритул зайнялися дослідженням імунодефіциту. Паніка До середини 80-х вчені знали про хворобу все, крім того, як її лікувати і звідки взагалі вона взялась. Уряд США робило вигляд, що такої хвороби взагалі не існує. Священнослужителі передрікали, що СНІД знищить всіх грішників (повій, гомосексуалістів і наркоманів), згадували Содом і Гоморру і погрожували кінцем світу.
Серед простого населення почалася паніка – поліцейські Сан-Франциско без захисних масок і рукавичок відмовлялися наближатися до хворих на СНІД, двірники жахалися від сміттєвих мішків, в яких були шприци, а домогосподарки боялися йти в пральні (раптом там перуть свою білизну геї?). Боячись заразитися, люди намагалися не чіпати поручні в автобусах і метро, перестали заходити в громадські туалети. Багато гомосексуали перестали відвідувати оргії в гей-саунах і взагалі вважали за краще приховувати свою орієнтацію. Європейці на повному серйозі порівнювали СНІД з чумою.
Перша офіційна доповідь про СНІД була зроблена в 1986 році. Людей закликали зберігати спокій, користуватися презервативами і стерилізувати шприци перед ін’єкціями. Хворих перестали вважати ізгоями, а на вчених, що займалися на СНІД, обрушився грошовий потік для їх досліджень. Також була введена обов’язкова перевірка донорської крові на імунодефіцит.
