Відрізані санкціями від зовнішніх ринків, що втратили до половини виробництва та третину експорту, російські металургійні заводи вповзають у довгострокову технологічну кризу. Галузь, де працевлаштовано 200 тисяч осіб, яка до кризи забезпечувала кожен десятий долар валютних доходів економіки, виявилася критично залежною від імпортного обладнання, заміни якому в Росії немає. Практично всі технології металургії походять із недружніх країн, йдеться у стратегії розвитку галузі до 2030 року, яку підготував Мінпромторг (витяги з документа наводить «Комерсант»).
У Росії, визнає відомство у документі, практично немає власних технологій виробництва високоякісних вогнетривів для доменного та сталеплавильного виробництв. Майже всі види ввозяться з-за кордону, а ті, що виробляються в Росії, не відповідають світовим стандартам.
Виробництво валків для прокатних станів втрачено повністю; не виготовляються лінії оцинкування, лінії полімерних покриттів, нагрівальні печі. Устаткування для переділів аглодоменного циклу, прокатні стани хоч і випускаються у Росії, але відповідають світовим стандартам.
Західні компанії, які постачали металургів, не лише припинили постачання через санкції, а й перестали обслуговувати наявне обладнання, йдеться у стратегії Мінпромторгу. При цьому відновити виробництво власного обладнання швидко неможливо, визнає відомство: у деяких випадках повний цикл від розробки до випуску займає 10-12 років.
Ситуація з обладнанням для металургів є плачевною, каже керівник проектів SBS Consulting Дмитро Бабанський. На горизонті двох-трьох років складно розраховувати на високий відсоток імпортозаміщення, доведеться переорієнтуватися на постачальників із дружніх країн, розмірковує він. Металурги вже це роблять, пише Мінпромторг, але доводиться закуповувати гірше в технічних характеристиках або застаріле обладнання. До того ж, угоди через посередників у третіх країнах збільшують строки та вартість.
Про розвиток власного виробництва можна говорити на горизонті 10 років, згоден із чиновником Бабанським. Поки що металургія фіксує різкий спад виробництва – на 22% у червні, згідно з оцінками World Steel Association. Метал продавати просто нікуди: у НЛМК експорт впав на третину, у ММК – на 47%, у «Сєвєрсталі» продажі просіли на 17%.
Існує ризик зупинки всього експорту, вважає директор Асоціації НСРО “Руслом.Ком” Віктор Ковшевний: “Одні країни просто закрили свій ринок для Росії, інші бояться вторинних санкцій”.
